25-КІЛОГРАМОВИХ СОМІВ ЛОВИТЬ У БУГУ ОЛЕКСАНДР ЯСІНСЬКИЙ
А ще він пише вірші, знімає кумедне домашнє відео та колекціонує прикольні фото.
Кажуть, що усі рибалки дуже люблять розмахувати руками. І навіть коли їх зв'язати, все одно вмудряються «показати», якого розміру були очі у спійманого ними сома.
Олександру Ясінському з Немирова такі викрутаси ні до чого, бо він і справді витягує з Бугу ну, о-та-ке-нні рибини! Найбільший його рекорд — 25-кілограмовий сом та 18-кілограмовий короп.
На «полювання» Олександр виходить тільки зі спінінгом, мистецтву ловлі яким 20 років тому його навчив товариш Коля Сташевський.
- Власне, ловив рибу я з раннього дитинства, — каже Олександр. — Причеплю до різки нитку, закину у калюжу — і сиджу. Трохи пізніше почав ходити на став, де упіймав свого першого коблика. Радості було! Але справжній кайф я отримав вже дорослим — після першої серйозної риболовлі на Бугу.
Сьогодні Олександр — досвідчений рибалка і може годинами розповідати про те, як приготувати для риби мамалигу, де краще розташувати макушатник, як реагувати на нічний «дир» (це коли розмотується катушка на спінінгу і дирчить), коли братися за підсак, як уникнути «зачіпів»...
А ще охоче поділиться рецептом приготування смачної юшки, оселедців і навіть тушонки з бугового коропа. Ну, і розповість про різні курйози, які траплялися з ним під час риболовлі.
Останнім часом, за словами Олександра, риболовля вже не та.
– Якщо раніше за ніч було 5-6 «дирів», то сьогодні аби два було — вже добре. Риби стало значно менше. І у цьому винні самі люди, бо ж забруднюють довкілля, зливають у річки відходи виробництва. Практично зникла така риба, як «мирон усач» (в народі — марена). Навесні цього року у Воробіївці на березі я натрапив на 30 дохлих раків. А ще розвелося браконьєрів, котрі електровудочками нищать чимало риби. Про це особливо боляче говорити, бо серед нас, спінінгістів, існує неписане правило: якщо короп вагою менше кілограма — відпускати.
Мають рибалки й інші традиції. Скажімо, навесні завжди відзначають відкриття сезону, а 12 липня — День рибалки. Тоді вони влаштовують змагання — хто впіймає найбільшу рибину, у кого буде перший «дир» чи хто зловить найбільше хвостів. І тут, зазвичай, не обходиться без юшки та рибальських байок і анекдотів.
А фантазії рибалок можна лишень дивуватися. Бо треба ж таке придумати: «Як зловив я сома і сфотографував, то тільки одна фотографія 5 кілограмів заважила». Або такий анекдот. Розмовляють у компанії рибалка з мисливцем. Ось рибалка і хвалиться: «Оце тягли з малим сома, то довелося бігти в колгосп за кіньми. А як везли підводою, то хвіст метрів шість волочився». Мисливець у боргу не залишився: «А я вчора в лісі лося завалив. Та тут лісник, як з-під землі, з'явився. Щоб не було скандалу, довелося і його прибрати. Аж тут — грибники з лісу, троє. Навіщо мені зайві свідки? Хотів іти, як тут автобус на дорозі зупиняється і з нього діти з піонервожатою». Слухач, почувши оте, звертається до рибалки: «Чуєш, Миколо, скинь пару метрів із хвоста, бо цей придурок зараз ще дітей постріляє».
Байки байками, а проте одна історія, розказана Олександром, і справді — навмисне не придумаєш.
Того разу Олександр з товаришем поїхали на риболовлю на кілька днів. Тільки розмотали спінінги, як на «Запорожці» під'їхав якийсь дідок. Розташувався від них метрів за двісті. Приблизно з годинку посиділи хлопці, як почули добірну лайку: «А щоб ти тою мамалигою вдавилася, скотина рогата! А бодай ти здохла, наволоч ходяча!..» Як виявилося, пастухи понад берегом гнали череду і одна корова з'їла у того чоловіка колобок мамалиги. Змотав невдаха вудочки і поїхав. Наступного ранку приїхав знову. Машину залишив на пагорбі, а сам спустився до річки. Розклав вудочки, щось, здається, навіть і піймав, як раптом тишу порушив якийсь гуркіт. Ми підняли голови — і очам своїм не повірили: та сама вчорашня чорно-ряба, встромивши голову через бокове вікно, намагається перевернути «Запорожець». І знову понад Бугом луною розлетілося: «Бісова тварюко, вчора не наїлася? А щоб тебе трясця взяла! А щоб тобі роги повикручувало! А щоб тобі...» А сталося так, що цього разу дідусь залишив колобок мамалиги у машині. Щоправда, так квапився до річки, що забув закрити напіввідчинене вікно. На запаморочливі пахощі корова просунула морду у кабіну і з'їла смакоту. А ось витягнути голову не змогла. З переляку почала махати нею в різні боки, та так, що бідний «Запорожець», здавалося, розсиплеться на друзки. Тільки після того, як той чоловік, забігши з іншого боку, опустив скло, худобина нарешті вивільнила голову. Щоправда, дверцята таки добряче погнула, потовкла і дах.
До риболовлі Олександр Ясінський залучає своїх рідних: 6-річного сина Колю та дружину Надію. Але якщо син із захопленням сприймає один із найбільш трудоємких видів відпочинку, то дружина ставиться до цього дещо по-іншому. Хоча, кілька разів вийшовши на риболовлю, зрозуміла, за якого терплячого чоловіка вийшла заміж.
Цікаво, що саме на риболовлі у Олександра прокинувся талант поета. Вірші у нього переважно ліричні та гумористичні.
Вже я бачу синє небо, хмари, як із вати.
Не жене по річці хвилі варіят гембатий.
Вгамувалася погода,
не тягну вола.
Летять макухи у воду,
Ловись-ловись, рибко,
Велика й мала.
Ще одне хобі Олександра — фотографія та відеозйомка. Ось тут є де застосувати фантазію. Бо якщо робить фото — то обов'язково оригінальні, ну, а його прикольні відеоролики можуть претендувати на призерство у програмі «Найкумедніше домашнє відео». Адже погодьтеся, не кожному вдається «підловити» момент, як в обору зі свинями падають перев'язані рушниками старости. Саме закурили, сперлися на обору — і як вареники у сметану — геп! Але то вже тема іншої публікації.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
