ВIД ЗЕЛЕНОЇ РЕВОЛЮЦIЇ ДО ОРГАНIЧНОЇ. Чи зможе Вiнниччина стати столицею чистого землеробства?
Протягом останнiх п’ятдесяти рокiв нашi аграрiї ведуть боротьбу за врожаї. Гербiциди, пестициди та iншi здобутки хiмiчної промисловостi майже взяли реванш над шкiдниками. Але… всi цi «чудеса», за допомогою яких вирощуються високi врожаї, все ж таки залишаються у їжi. А помiтки «бiо» чи «еко», на жаль, не дають гарантiї того, що ми вживаємо екологiчно чистий продукт.
Сьогоднi весь свiт переходить на «органiчне землеробство». Вперше на пострадянському просторi воно з’явилося в Угорщинi. Зрозумiло, що врожайнiсть без хiмiї – не така висока, працi доводиться докладати чимало. Але результат перевершив всi очiкування. Блiденькi помiдори, якi виглядають поряд iз своїми гербiцидними красенями непривабливо, в середньому коштують на вiдсоткiв 30% дорожче. А м’ясо свиней, яких вирощували лише на екологiчних кормах, i яких навiть лiкували гомеопатичними препаратами – взагалi дефiцит.
Органiчне землеробство для багатьох стало своєрiдним життям. Живучи на землi, використовуючи її, харчуючись вiд неї – подумай, що залишиш пiсля себе – такий девiз прихильникiв цього напрямку. Експерти ООН ще чотири роки тому винесли вердикт, що 80% сiльськогосподарських земель Європи виснаженi, хiмiзованi. А що буде далi?
– Впродовж останнiх рокiв з боку громадськостi лунає критика того, що землi на Вiнниччинi не обробляються, поля стоять пустi. Лише бур’ян росте, але це не катастрофа. В Голландiї навмисно резервуються землi для наступних поколiнь, – такої думки дотримується заступник голови Вінницької ОДА Василь Чернiй, який впродовж багатьох рокiв посiдав посаду начальника управлiння АПК областi.
I дiйсно, землi, якi зараз не виснажуються хiмiєю, можуть стати золотим дном для аграрiїв регiону. Iллiнецький аграрний технiкум один iз небагатьох в Українi, який сьогоднi займається органiчним землеробством та пропагує його. Тут iснує асоцiацiя виробникiв чистої продукцiї «БiоЛан Україна», яка пiдтримується урядом Швецiї.
Олега Кирилюка, фермера господарства «Хмільове», можна назвати пiонером. Вiн, ризикуючи власними iнтересами, шiсть рокiв тому погодився займатися екологiчно чистим землеробством. Сьогоднi у його господарствi вирощується пшениця та соя на насiння. Органiчно чисте насiння пропонується тим, хто пiшов слiдом за Кирилюком. Якщо в Українi сьогоднi нараховується понад 70 фермерських господарств, якi займаються органiкою, то у «БiоЛан Україна» входить близько 30.
Здавалося б, що складного – займатися цією органiкою? Хоча…. Земля пiд екологiчну продукцiю готується протягом трьох рокiв для того, щоб бути чистою. Окрiм цього, обробляється спецiальною технiкою чи вручну.
А окрiм цього, як зазначає Василь Пiндус, голова «БiоЛану», сьогоднi нечисленнi виробники продукцiї органiчного землеробства фактично не захищенi на рiвнi законодавства. Бо парламент вже кiлька рокiв не може прийняти закон про органiчне землеробство, завдяки якому можна виробити свої стандарти та сертифiкати на цю продукцiю. Тоді споживач зможе вiдрiзнити за маркуванням таку продукцiю в магазинi. А не попадеться на підробку. Сьогоднi українськi органiчнi фермери змушенi користуватися швейцарськими стандартами.
Вживаючи хімікати в їжу, одягаючи синтетичний одяг, користуючись iншими синтетичними речами, люди псують своє здоров’я.
Тому споживачi органiчної продукцiї сьогоднi створюють свiй рух. Не лише їжа iз екологiчно чистих продуктiв потрапляє на їхнiй стiл, але й одяг, парфуми, меблi, шампунi, зубнi пасти, щiтки. В мiнi-музеї Iллiнецького технiку є зразки таких товарiв. Навiть целофановий пакет, який виготовлений iз вiдходiв кукурудзи. Протягом мiсяця пiсля використання вiн, на вiдмiну вiд своїх целюлозно-хiмiчних братiв, розчиняється.
Взагалi в «БiоЛанi» намагаються використовувати технологiї, якi нiколи не завдадуть шкоди навколишньому середовищу. Наприклад, трактор, який обробляє поля, працює на звичайнiй олiї. Не шкодить навколишньому середовищу, не забруднює повiтря. Та й засоби обробки землi тут виготовляються за своїми технологiями.
Чи може Вiнниччина стати столицею органiчного землеробства України? «Так», – стверджує Василь Чернiй. Хоча зазначає, що для людей, якi хочуть зайнятися цiєю справою, є багато ризикiв. Це дещо нижчий врожай, неможливiсть його довготривалого зберiгання. Проте є i вигода – продати його можна дорожче. Незабаром у столичних супермаркетах з’являться першi такi товари.
Чи можуть вiнницькi селяни вважатися виробниками органiчної продукцiї? Маю уяву, про що зараз думають селяни, якi мають вiд 60 соток до гектара присадибної дiлянки. Мовляв, Америку вiдкрила. У нас з дiда-прадiда на гною картопля та решта городини виростала. Можливо, воно й так. Але… в останнi роки все частiше i частiше купуємо насiння вiд далеко не екологiчних виробникiв, а у боротьбi iз шкiдниками застосовуємо рiзнi хiмiкати.
А от як стати простому селянину, який i дiйсно працює «органiчно», членом такої асоцiацiї i мати можливiсть продавати свою продукцiю за високими цiнами, а, можливо, навiть i експортувати продукти за кордон?
Київськi селяни пiшли таким шляхом. Вони створили кооператив. Умова одна – дотримуватися правил виробникiв органiчних продуктiв. Якщо, наприклад, iнспектор завiтає до вас i виявить у морквi наявнiсть нітратiв, то моркву забракують всiм членам кооперативу. Такий взаємний контроль змушує людей дотримуватися неписаних правил та отримувати сертифiкат на свою продукцiю, щоправда, поки що не захищений державою.
Сьогоднi органiчна продукцiя стає все бiльш модною у свiтi, оскільки у багатьох країнах ринок екологiчного землеробства становить до 10%, то цiєї продукцiї не так багато, а, вiдповiдно, попит на неї великий, вiдповiдно i цiни. Наша область має всi шанси зайняти цю нiшу i на цьому заробляти грошi. Так стверджують в асоцiацiї «БiоЛан». Та й допомогти бажаючим вони можуть. Як i навчанням, так i першою допомогою при заснуваннi свого фермерського господарства. Головне – бажання.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
