"ПІСЛЯ ЗАГИБЕЛІ СИН ЯВЛЯЄТЬСЯ МЕНІ І ПОПЕРЕДЖАЄ ПРО НЕБЕЗПЕКУ. Завдяки йому я розшукала жінку, яка втратила доньку в аварії, щоб передати, що з її дівчинкою все гаразд..."
Жителька Вінницького району прийшла до редакції, щоб переконати наших читачів, що потойбічне життя, навколо якого точиться так багато розмов, існує. Підтвердженням цього Галина вважає те, що її покійний син після загибелі являється їй, щоб застерегти або про щось розповісти.
- Син саме являється мені, а не сниться, — поділилась Галина. — Варто мені заплющити очі і до нього звернутись, як він одразу мене заспокоїть, розрадить. Зрозумійте мене, я не божевільна, цілком нормальна жінка, але ці зустрічі із ним тривають вже 16 років. Син загинув, коли йому було 8 років. Це була розумна і дуже чуйна дитина. Нам із чоловіком здавалось, що він любить фантазувати. Або подивиться за нашої відсутності якийсь фільм, який справить на нього враження, і переказує якісь дивні речі про небо, життя на ньому. Ми не надавали цьому великого значення. Якось, незадовго до смерті, я його будила до школи. Кажу: «Сину, вставай, тобі вже час». А він: «Мамусю, я не виспався». — «Чому?» — «До мене прилітали дівчатка і хлопчики- ангелочки. Ми з ними усю ніч грались». А потім все частіше став повторювати, що піде від нас далеко-далеко. Тоді я налякалась, почала плакати, питати, як же він маму покине. А він обнімає, заспокоює.
За тиждень, як із сином сталась біда, у мене було дивне видіння — мені явився сивочолий чоловік. Сказав, що я народила меншу дитину для Бога. Я почала йому заперечувати, що народила дитину для себе. Але марно. Буквально через тиждень Андрійко загинув. Разом із дітьми вони грались на території військової частини, це сталось, коли чоловік служив у Німеччині. І його одного заживо засипало піском. Потім виявилось, що там були якісь порушення. Першою думкою було когось покарати. Тоді син явився мені вперше, сказав, щоб я не хвилювалась. Всі, хто був винен, рано чи пізно будуть покарані. З того часу так трапляється, коли людина мене несправедливо образить. Звісно, що всі ми люди і нікого з нас не оминають звичайні людські суперечки. У таких випадках син не втручається. Вже коли йдеться про якусь підлість чи несправедливість або хтось бажає мені зла, син заступається.
Якось я сильно захворіла, вже не було надії на видужання. То він прийшов і сказав, щоб я не переживала, мовляв, все буде добре. І справді, мені зробили операцію — і вже скільки років все нормально. Мої співробітниці на роботі лише сміялись: «Ну, що там твій Андрійко говорить?» Я кажу, що каже, ніби якась тітка померла. Невдовзі чуємо, як люди збираються, говорять, що жінка на вулиці померла.
Він у нас був такою коханою дитиною. Всі його любили. Мені пояснили, що він був народжений для Бога. І так Господь зробив, щоб я його народила, аби він став йому ангелом.
Через два роки після смерті син прийшов до мене і сказав, що він за мною вже не сумує, бо в нього багато друзів з'явилось: хлопчиків та дівчаток. А щоб за ним не сумувала, порадив мені народити маленького хлопчика. Через кілька днів мені стало недобре. Я пішла в лікарню, з'ясувалось, що вже вагітна. Пізніше виявилось, що хлопчиком.
Але найнеймовірніша історія сталась, коли син явився мені із маленькою дівчинкою. Сказав, що її мамі потрібна допомога. Діти розповіли мені, що дівчинка ця загинула в аварії, а її мати дуже пригнічена. Тому їй потрібно розповісти, що з її донечкою все гаразд, вона продовжує жити, але в іншому світі. І хоче, щоб її мама не сумувала. Діти розповіли мені, де працює ця жінка, вказали назву установи, навіть стіл, за яким та жінка сидить.
Уявіть, я їду у Вінницю, справді знаходжу ту фірму і ту жінку. Викликала її на розмову, запитала, чи втратила вона доньку. Все підтвердилось — її донечка загинула в автокатастрофі. Але уявіть, коли з вулиці приходить хтось незнайомий і починає вам розповідати факти з вашого життя, про які знаєте лише ви. Що тут подумати? Це чи аферисти, чи ця людина несповна розуму... Жінка поставилась до мене з недовірою. Але потім життя нас звело ще раз. Цього разу по роботі. Жінка подякувала мені, сказала, що у неї з душі ніби тягар впав після нашої із нею розмови. Лише запитувала мене, як це все відбувається. Я їй розповіла, що син являється мені з її донькою і все це розповідає. Як два маленькі ангелочки. А скільки ще таких ангелочків є, батьки яких не мають змоги із ними спілкуватись так, як це дано мені! Хтось скаже, що я у такий спосіб тримаю дитину біля себе і не хочу її відпустити. Втім, я з цим не погоджусь, бо у мене є сім'я, двоє синів, онуки. Швидше, мій син став провідником, який має щось донести мені та оточуючим, покликаний допомогти та захистити. На жаль, коли ми втрачаємо дітей, то навіть не здогадуємось, що вони покликані стати нашими ангелами...»
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
