«Доброго дня, дорога редакціє! Я постійно читаю вашу газету, яка має велику популярність, тому прошу надрукувати мого листа. А написати його мене спонукала прикра пригода, яка сталася з нашою сім'єю на залізничному вокзалі станції Жмеринка.
10 жовтня цього року я зі своєю донькою Ларисою та чотиримісячним онуком Віталієм їхали з Вінниці, де немовля пробуло 10 днів у реанімаційному відділенні міської лікарні №2. Донька з сином проживає у Жмеринському районі, тому нам потрібно було кілька годин чекати на вокзалі «маршрутку» на село. У онука ж хворий кишечник (з цього приводу його і лікували), хлопчик почав плакати і кричати, бо захотів їсти. Із собою у нас було дитяче харчування, і, щоб його нагодувати, потрібно було роздобути десь кружечку окропу.
Донька звернулась із цим проханням до працівників кафе, яке розташоване в залі очікування, але їй відмовили. Три працівниці цього закладу бачили, як надривно кричить дитя, але це не заважало їм і далі розмовляти та сміятись. Після цього донька пішла в кімнату матері та дитини, де їй знову ж таки відмовили у кружці окропу. У зв'язку з цим у мене виникає запитання: які ж послуги надає відповідна установа, якщо в елементарному проханні матері нічим не можуть допомогти?
Донька вже не могла стримати сліз, і тоді я перейняла естафету із дитячою пляшкою в руках. А наш хлопчик весь цей час плакав, йому, на щастя, ще не зрозуміти міри людської байдужості.
У приміщенні вокзалу я побачила ще одне кафе, де сподівалась знайти допомогу. Втім, там молода жінка (як потім виявилось, також мама маленької дитини) почала мені читати лекцію: «Ми такі послуги не надаємо, у мене немає гарячої води, у мене немає кружки, куди Ви змогли б поставити пляшечку, у мене немає часу». Вислухавши її, я в розпачі вийшла з кафе. І ось, проходячи повз кімнату директора залізничного вокзалу, побачила жінку, яка виходила з кружкою. Коли вона почула мою оповідь, то винесла окріп і ми, нарешті, нагріли дитині їжу. На сторінках вашої газети хочу подякувати Олександрі Володимирівні Підлісняк за розуміння та людяність. Ваш безкорисливий вчинок назавжди залишиться у наших серцях.
А вам, працівники привокзальних кафе, варто вчитись доброті та людяності. Або перед тим, як займати робочі місця, проходьте тест на ці людські якості, щоб вашим відвідувачам після спілкування з вами не було боляче за своїх земляків. Важко сказати, яке українському народу потрібно ще випробування, котре б згуртувало нас в одну велику сім'ю. Пишу вам, а переді мною і досі стоять жінки з посмішками на обличчях, а ми — безпорадні, з простягнутою пляшечкою з-під молока...»
З повагою, Галина АНIСИМОВА, вінничанка

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

Вінницька і Могилів-Подільська єпархія Української Православної Церкви

since 1.08.2001

since 3.06.2004

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com

Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =