КУРКУ ЗАДУШИЛИ І ВІДНЕСЛИ НА СМІТНИК. З того часу живих курей не купуємо
«Молодо — зелено», — кажуть у народі. I неодноразово це доведено на практиці. Одружившись, мої батьки приїхали до Вінниці з великого міста, бо тато — військовий. Так у 19 років у моєї мами розпочалося сімейне життя.
Ні дня до цього не живши самостійно, довелося влаштовувати побут та вчитися усьому. Одного разу, ідучи за покупками, батьки вирішили купити… живу курку. Напевно, вони не уявляли, скільки буде з нею мороки...
Три дні курка, на своє щастя, жила на балконі — за нею доглядали, прибирали та годували. Може, саме так вони готувалися стати батьками?.. Але, врешті-решт, мама не витримала цього.
- Давай з нею щось зробимо...
- Давай, — невпевнено відповів татко. Він у мене по натурі добрий, і від думки, що потрібно буде вбити цю птицю, у нього краялося серце. І тут мама озвучила його страхи:
- Забий її.
Як він їй міг зізнатися, що не може цього зробити і що він ще ніколи не вбивав пташок, навіть на полюванні не був? Довелося зберегти своє чоловіче обличчя, тому татко зачинився з «жертвою» у ванні. Щоб полегшити страждання птахи, логічно було б її зарізати. Але вигляд крові лякав тата, тому він вирішив її… задушити. Взяв обома руками за горло — і «страта» почалася. Але курка виявилася «міцним горішком» — вона не хотіла стати якоюсь стравою, виривалася, махала крилами і не здавалася. Гуркіт з ванної доносився такий, ніби там боролися два дебелі мужики.
- Я вже не знала, хто кого вбиває: він курку чи курка його, — пригадує мама. — Та коли все ж таки наважилася заглянути до ванни, побачила жахливу картину. Мій чоловік сидів «ніякий», весь у пір’ї, усі стіни перед смертю курка встигла «обгадити», мертва птаха лежала у раковині… Вже тоді ми зрозуміли, що зробили помилку, коли купили живу курку. Вона нам завдала стільки моральних страждань, що ми вже нічого не змогли з неї зварити. Довелося віднести її на смітник. Це було першим «побутовим уроком» — купувати краще курячі тушки.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =