ЧОМУ ГЕТЬМАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МАВ ДВА IМЕНI - БОГДАН ТА ЗИНОВIЙ
Власне ім’я – то не порожній звук: у ньому пам’ять поколінь, неоціненна і незнищенна спадщина минулого. На жаль, більшість з нас не має жодного уявлення про те, що ж означає його власне ім’я. Наприклад, ім’я Володимир пов’язують з побажанням дитині «володіти миром», а Богдан – з побажанням бути «даним Богом».
Та насправді за цими іменами-композитами стоять дуже старовинні і незбагненні тепер мисленнєві архетипи. Адже наші пращури вважали, що вибір імені забезпечував дитині покровительство богів на все її життя. Ось як книжник XVI століття описує вибір імені дитини у давніх слов’ян: «Перших родів та часів люди... і до недавнього часу давали дітям своїм імена, як отець або мати забажає: або від вигляду і єстества дитяти, або від часу, або від речі, або від притчі... Також і слов’яни перед хрещенням їх давали імена дітям як: Богдан, Бажен, Первой, Вторий, Любим та інші такі ж». Тому серед імен язичницької доби знаходимо чимало таких, які вказують на особливості зовнішності (Білян, Боголіп, Гладиш, Здоровега, Краса, Світлана, Ясна); особливості характеру (Безсон, Будило, Веселун, Буян, Завид, Жадько, Забава, Лагода, Ладомира, Милоніга, Несміяна, Услада, Шепетуха); час, місце чи погоду при народженні дитини (Годовик – на новий рік, Громовик – під час громобою, Гуляйвітер – у вітряну погоду, Дорога – у дорозі, Дюдько – у холоднечу, Зажинок – перед початком жнив, Квітан – у квітні, Новак – на молодику, Озим – на початку зими, Сніжана – під час снігопаду, Полада – після весняних свят Лади); порядок народжених у сім’ї або кількість дітей (Первак, Одинець, Третяк, Осьмак).
Слов’яни «стали славними від славлення богів». Тож цілком зрозуміло, чому й досі збереглося найбільше імен з основою на Слав-: Святослав, Ярослав, Мирослава, В’ячеслав, Доброслава, Славомир.…Обряди наречення дитини вважалися обрядами найвищого рівня святості, тому батьки старанно готувалися до них. Вірогідно, у найдавніші часи ці обряди виконували священики язичницьких культів – волхви, пророки, пізніше – знахарі, баби-бранки (повитухи), а згодом цю роль взяли на себе самі батьки. Хоча і досі у народі існує чимало повір’їв, пов’язаних з називанням дітей. Так, на півдні України вважають, що вибирати ім’я немовляті має наймолодший член сім’ї (бо діти ще не втратили природного зв’язку з космосом), подекуди – навпаки, вважають, що ім’я має давати найстарший член родини (як наймудріший). Звичне для нас нині слово «іменини» означає саме обряд надання імені, який у старі часи називався «нареченням».
З прийняттям християнства у Київській Русі Церква намагалася запровадити нові традиції. Зокрема, ще рішенням Першого Нікейського Собору (325 р.) канонічно було визнано, що християнам під час хрещення даються лише імена християнських святих. Однак старослов’янські імена при цьому не зникли повністю. Аж до новітніх часів збереглася традиція давати новонародженій дитині два імені – християнське і поганське, таким чином дитина діставала ніби подвійний захист. Так, козацький гетьман Хмельницький мав християнське ім’я Зиновій, але він був відомий за своїм слов’янським ім’ям Богдан.
Вибір імені диктувався церковним календарем: так, хлопчика, який народився за кілька днів перед або після свята св. Димитрія (8 листопада) називали Димитрієм – вважалося, що дитина сама «принесла» собі ім’я. Оскільки у церковно-християнських іменниках під кожною датою стояло кілька імен, то і священик, і батьки мали певний вибір. Виняток становили незаконнонароджені діти: при хрещенні їм давали рідковживані і незвичні імена – Амроз, Мойсей, Мокрина та ін. До того ж, в окремих місцевостях з деякими іменами були пов’язані погані повір’я, тому їх старалися уникати. Вибір імені іноді був предметом домовленості між батьками і священиком. Діставши «хабара», священик міг дати незаконнонародженій дитині «нормальне» ім’я. Або ж навпаки – назвати законнонароджену дитину рідковживаним іменем, якщо він був у сварці з її батьками чи не одержав від них відповідної плати.
Гортаючи словники, можемо з подивом відзначити, що наші власні імена є дивовижною мішаниною не тільки імен, прізвиськ, кличок, але й просто безглуздих каламбурів, вживаних у різні часи в Iзраїлі, Греції та Римі: Адам – «болото, глина», Роман – римлянин, Аркадій – пастух, Агнеса – вівця, Марія – має в єврейській мові понад 60 значень, серед яких – горемика, заядла, настирлива, вперта та ін., Влас – грубіян, Петро – камінь, Лія – телиця, Антон – «вступаю в бій», Артур – ведмідь, Григорій – «не сплю», Кіндрат – чотирикутний, Корній – кизил, Марко – молоток, Омелян – суперник, Онуфрій – «маю віслюка», Охрім – назва давньоізраїльського племені, Панас – безсмертний. Пахом – товстоплечий, Пилип – любитель коней, Iнна – «плаваю», Нонна – дев’ята, Секлета – член державної ради, Тамара – фігове дерево, Ксенія – чужоземка, Алла – одміна, Цецилія – сліпа, Клавдія – кривонога, кульгава, Анастасія – ожилий мрець. Чи треба більше прикладів?
Народ довго не міг ні вимовити, ані запам’ятати ці чужинські словоформи, якими називали новонароджених у християнських церквах та костьолах. Втім, українці знайшли вихід і тут: вони намагалися надати чужим іменам власного фонетичного і морфологічного забарвлення. Так Прокофій став Прокопом, Базилій – Василем, Димитрій – Дмитром, Агрипина – Горпиною; Анастасія – Настею тощо. Як відбувалися подібні перетворення імен, маємо чимало зразків у нашому красному письменстві.
Iван Нечуй-Левицький у повісті «Микола Джеря» описав таку ситуацію: «Ту дівчину звали Нимидорою. Піп був сердитий на її неслухняного батька й надавав його дітям таких йменнів, що всі люди на селі ніяк не могли убгати їх собі в голову, а баба-повитуха ніколи не могла донести в своїй голові того ймення додому й загубила його на поповому порозі. Тій дівчині піп дав ймення Минодора, а люди на селі звали її Нимидорою».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
