"МіГ" :: 20-РІЧНА ВІННИЧАНКА ЛІДА ОБОЛЕНСЬКА, ЯКА ЗНЯЛАСЯ У 5-ти КІНОСТРІЧКАХ, НАВЧАТИМЕТЬСЯ КІНОМИСТЕЦТВУ У РИМІ

Усі дороги ведуть до Риму... Вінничанка Ліда Оболенська, до речі, випускниця школи №1, з дитинства знала про це і завжди мріяла навчатися у цьому історичному місті.

– Я з семи років хотіла стати актрисою, – зізнається дівчина. – Спеціально у якихось гуртках не займалася, хіба що ходила у школу моделей. У 15 розіслала свої фото у різні модельні агентства. І так сталося, що вони потрапили на телебачення, на «Новий канал», де потрібні були ведучі, і їх відбирали з числа моделей. За збігом обставин, на «Новому каналі» починалися зйомки російського серіалу «Завтра буде завтра», і режисер Альона Дем’яненко підшукувала на одну з ролей молоду дівчину. І ось тоді у моєму житті свою роль відіграв його величність Випадок.

На столі у кабінеті студії моє фото лежало з самого верху. Альона звернула на нього увагу, і вже ввечері мені зателефонували і запросили на проби. А через два місяці проб (яка я була щаслива!) мені запропонували одну з головних ролей.

Ліда не приховує, що відчула неабияку гордість та відповідальність, адже у 14-серійному фільмі знімалися такі зірки, як Богдан Ступка, Ада Роговцева, Марк Рубінштейн, Олександр Бєлявський... Ліда грала вагітну дружину Петра. До одруження Петро був закоханий у іншу дівчину, але його кохану «підставили» – підсунули наркотики і запроторили у тюрму. Там, як сказали Петрові, вона і померла. З горя хлопець починає пити. Але тут з’являється наша героїня, яка постійно втішає його... і повертає Петра до життя.

– За сценарієм, – пригадує Ліда, – я мала народжувати у вертольоті. І ось завтра мали бути зйомки пологів, а сьогодні ввечері мене хапає апендицит. «Швидка», операція, лікарняна палата... Інша б на моєму місці хвилювалася б про власне здоров’я, а я переживала за зйомки. Адже, по суті, зірвала графік. Та мене заспокоїли, мовляв, зачекають, поки я видужаю. Але я сама хотіла якомога швидше зніматися. Тож попросила лікарів, аби мені раніше строку зняли шви. По суті, через три дні я вже знімалася. У боку страшенно боліло, тож сцена пологів вийшла напрочуд реалістична.

За словами Ліди, атмосферу, яку вдалося створити режисеру на знімальному майданчику, можна було порівняти з домашньою. Усі працювали командою, і це великий плюс.

– Після дебюту, мабуть, посипалися пропозиції зніматися в інших фільмах?

– Зовсім ні. Після першого фільму я не знімалася цілих два роки. А потім не витримала – попросилася зніматися у масовку. Працювала цілий день, знімалася, а надвечір (знову випадок!) режисер цього серіалу – «Песня длиною в жизнь» – мені запропонував зіграти одну з головних ролей. Потім знову на деякий час затишшя і – знову випадок! – випадково у коридорі кіностудії я зіткнулася з одним із режисерів, і мене запросили на роль першої дружини Нестора Махна у серіалі «Девять жизней Нестора Махно». Потім ще були серіал «Повернення Мухтара», де я грала сліпу співачку Машу, і повнометражний фільм – «Оранжевое небо». Тобто загалом у моєму, як кажуть, послужному списку сьогодні 5 кінострічок.

– А коли ти відчула, що справді актриса?

–...Не знаю... Мабуть, одразу після першого фільму. Знаєте, перша роль – як перше кохання. Я «на всі сто» викладалася на зйомках, віддавалася усім серцем та душею. У інших фільмах я вже десь трохи соромилася, навіть комплексувала, а в «Завтра буде завтра» не боялася нічого.

– Текстів багато доводиться вчити? Не важко? Взагалі імпровізації сценаристи допускають?

– Я вивчаю роль без особливих труднощів. Спеціально не зубрю, просто читаю, і воно якось само відкладається у пам’яті. Навіть не помічаю, коли вивчаю. А стосовно імпровізації, то це треба узгоджувати з автором сценарію та режисером.

– Лідо, у своїх 20 років ти вже зробила собі ім’я. Могла б і далі зніматися вдома. Чому обрала Рим?

– З 11 років я щоліта постійно їздила відпочивати в італійську сім’ю і просто закохалася у цю країну. Вивчила мову, маю диплом перекладача. І вже тоді вирішила для себе, що продовжуватиму навчання саме в Італії. Але в Італії школу закінчують у 18 років, тож я спершу закінчила акторське відділення у Школі кіномайстерності при кіностудії ім. Довженка, ще рік навчалася на режисурі у Поплавського, а потім закінчила підготовчі курси Щукінського училища у Москві і вступила до ГІТІСу. Та мрія навчатися у Римській Національній школі кіно (експериментальний центр кінематографії) була настільки важливою для мене, що нарешті… здійснилася. Через два тижні я їду до Італії. Цей заклад існує з 1935 року. Очолює його всесвітньовідомий Джан Карло Джаніні. У ньому викладали Росселіні, Вісконсі, там навчалося багато відомих акторів та режисерів, таких, як Клаудія Кардинале, Мікланджело Антоніоні. Взагалі це єдина державна школа кіно в Італії.

Навчатиметься Ліда у Римі три роки. Оскільки навчальний заклад державний, то після його закінчення у дівчини не буде проблем з працевлаштуванням. До речі, навчання там ведеться як італійською, так і англійською мовами, оскільки школа тісно співпрацює з кіностудіями інших країн. Тобто після закінчення навчання у Ліди є усі шанси потрапити навіть до Голлівуду.

Своїм досягненням дівчина завдячує своїй мамі – Катерині Олександрівні, до речі, талановитiй художниці. Це вона усіляко підтримує доньку. Вона навіть до Італії їде разом з донькою. Працюватиме там, аби Ліда могла цілковито віддаватися навчанню. Адже за навчання треба платити. І хоча, як каже, дівчина, ця плата менша, ніж у ГІТІСі, у Римі дорого наймати квартиру.

Коли я запитала у Ліди, чи має вона мрію-максимум і мрію-мінімум, сподівалася почути щось таке піднесене, але почула просто буденні речі.

– Одна моя найзаповітніша мрія – навчатися в Римі – вже збулася. А ще я хочу працювати, створити сім’ю, народити дітей... Хотілося б мати троє малюків.

– Лідо, ти працювала із Ступкою, Роговцевою. Що ти можеш сказати про цих людей?

– Мої перші проби у житті були пов’язані з Адою Роговцевою. Справді велика актриса, і абсолютно позбавлена «зірковості». Працювалося з нею дуже легко, я навіть не хвилювалася особливо. Коли на майданчику з’являвся Богдан Ступка, одразу виникала якась надзвичайна атмосфера урочистості. Сам він надзвичайно проста у спілкуванні людина. Знаєте, як ото велика дитина: щойно жартував, а у серйозну роль входить миттєво. Одним словом, ПРОФІ! З такими людьми і ти стаєш кращим, тягнешся до них, не дозволяєш собі допустити якийсь «мінус».

– Кіно можна назвати твоїм сенсом життя. А які ще маєш хобі?

– Так, я кіноманка. Один з найкращих відпочинкiв для мене – перегляд фільмів. Останнім часом я дещо по-іншому, бiльш серйозно, підходжу до цього. Раніше, наприклад, я не розуміла Тарковського, а зараз просто схиляюся перед його талантом. Що стосується хобі – люблю подорожувати, читати, малювати, грати на піаніно (Ліда навчалася у музичній школі). З літератури віддаю перевагу російській класиці, особливо Достоєвському, Цвєтаєвiй.

Спілкуючись з Лідою, про себе я відзначила, що дівчина без косметики. Запитала, а як у кіно, чи змушують гримуватися.

– Коли мені було 16, я сильно фарбувалася. Але зараз декоративною косметикою користуюся зрідка. Люблю себе натуральною. А у фільмах – як доведеться. Пригадую, коли знімали фільм про Махна, мене загримували, підвели до режисера, але він одразу наказав – усе змити. Тож прямо перед зйомкою вологими серветками мене «вмили». А ось у фільмі «Помаранчеве небо» я була з макіяжем. Пізніше, коли переглядала фільм, звернула увагу, що, наприклад, у сцені, де я хвора, той грим виглядав неприродно. Я лежала в ліжку як лялька.

Такою «мінімалістичною» є Ліда і у виборі одягу та прикрас. Дівчина любить, щоб усе було практичне. Найкомфортніше вона почувається у звичайних джинсах, а з прикрас віддає перевагу браслетам та сережкам.

Ось така вона, «восходящая» вінницька зірка кіно Ліда Оболенська, життя якої, як вона каже, можливо, і запрограмоване «зверху», але перша скрипка – у її руках.

Інна ЧЕРВІНЧУК

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

Середа, 10 січня 2007 p.

20-РІЧНА ВІННИЧАНКА ЛІДА ОБОЛЕНСЬКА, ЯКА ЗНЯЛАСЯ У 5-ти КІНОСТРІЧКАХ, НАВЧАТИМЕТЬСЯ КІНОМИСТЕЦТВУ У РИМІ. Через три роки вона має усі шанси потрапити до... Голлівуду