"МіГ" :: "ЖИТТЯ ЯСКРАВЕ!!!" - таким був девіз організатора вінницького флешмобу Володимира Федорука

8 березня його не стало... Смерть 20-річного Володимира, якого знала більшість вінницької молоді, була безглуздою. Він добре відомий всім як Vavan, адміністратор/організатор флешмобу і просто гарна людина. Його девізом був вислів: «Життя яскраве!!!», яке і стало девізом флешмобу.

Все відбулося раптово. За кілька днів до свят він звернувся до лікарні. Турбували старі проблеми із копчиком. Лікарі погодилися оперувати.

5 березня зробили, як вважається, нескладну операцію. Наступного дня Володимир почав «горіти». Температура, за словами друзів, які були постійно поруч, сягала 40 градусів. Лікарі якось пасивно звертали увагу на стан хлопця. Як розповідає брат Володимира, медсестри збивали температуру. 7 березня Володя потрапив у реанімацію… Лікарям не вдалося врятувати життя 20-річного хлопця…

Сьогодні друзі Володі, правозахисники, мають намір через правоохоронні органи добиватися розслідування, бо вважають, що життя молодої людини можна було врятувати, якби не було недбалості лікарів. У заключному діагнозі причини смерті: сепсис та запалення легенів.

А у ці дні всі прихильники флешмобу, а таких близько 8 тисяч вінничан, сумують за своїм товаришем.

Що таке флешмоб? Вінницька Інтернет-адреса: www.fmob.vn.ua. флешмоб – неочікувана поява незнайомих людей у завчасно встановленому місці у зазначений час. Учасники за сценарієм виконують певні дії, а потім швидко розходяться, розчиняючись у натовпі так само, як і з’явилися. Моб являє собою короткочасну акцію (зазвичай до 5 хвилин) із завчасно розробленим планом дій, яскраву і трішки безглузду.

Єдина мета моба – це отримання задоволення учасниками. Це не партія, її учасники не сповідують певної релігії чи філософії, не влаштовують мітинги, демонстрації.

Акції проводяться раз у два тижні на вихідних (хоча бувають винятки). Детальний сценарій акціїготується на головній сторінці сайту за кілька днів до неї. Проводиться розсилка по e-mail (на адреси, з якими користувачі реєструються на формі). У мобі може брати участь кожен, якщо він виконує правила і не переслідує будь-яких протиправних цілей. Правила флешмобу: приходити і йти вчасно – секунда в секунду, не раніше, не пізніше, інакше губиться ефект «миттєвого» збору натовпу. Не спілкуватися з іншими «моберами» – якщо бачите знайомого, не вітайтеся. Якщо ви прийшли в колі друзів, розійдіться по одному, робіть вигляд, що ви не знайомі. Необхідно створити враження, що натовп виріс нізвідки і зник нікуди. Навіть декілька чоловік, котрі стоять поряд з місцем проведення акції, викликають відчуття організованості. Чекайте початку мобу за квартал мінімум. Ніякої самодіяльності – все чітко за сценарієм.

Мати при собі посвідчення особи. Бути тверезим і адекватним, не створювати відкритих конфліктів, не переступати межі закону і моралі. За свої дії відповідаєте ви і тільки ви!

Як організовується флешмоб? Ідею сценарію може запропонувати будь-хто у форумі «накиди сценаріїв». Один раз у два тижні обирається один сценарій з верхівки рейтингу. Тоді орієнтовно за півгодини до флешмобу з’являється додатковий етап «роздача паперових листівок» з деталями акції, що планується.

Володимир був адміністратором вінницьких флешмобів. Сьогодні друзі сумують за товаришем. Ось кілька уривків із форуму:

***

Вовчику, безліч моментів згадується з тобою. Дійсно безліч. Твій голос, слова, фрази, твоє «Мужик». Так, ти дійсно був мужик! Твою енергію і завзятість, бажання подорожувати і просто дружні бесіди, вечори на природі, менеджер проекту з ловлі раків у Степашках... Такі люди не забуваються. Вічна пам’ять та повага (респект, як він любив казати)!»

Віталій

***

«Немає розуму та сил, щоб сприйняти це... не хочеться вірити... я досі не можу відійти... Був шокований, коли почув цю сумну звістку від Гапочки... Ти допомагав нам розфарбовувати яскравими барвами сіре та буденне життя: «... люблю життя... За фарби!», дякуємо тобі за це Вова. Ти надихав нас на цікаві ідеї. Без тебе життя стало не таким яскравим. І доки ми пам’ятаємо – ти з нами».

AndRey Wild Cat

***

«До останнього залишалась надія, що це чийсь злий жарт. Так не можна, не повинно бути. Втішаєш себе лише тим, що зараз наш Вовчик десь на легкій хмаринці, посміхаючись, дивиться вниз. І якщо там щось є, то, напевно, у нього вже завелися друзі серед чистих душ та янголів – бо уявити його самотнім, без посмішки і без якихось ідей – просто не можу. Ми маємо його пам’ятати. Яким? Кожен має свої спогади. Але всі вони добрі та світлі. Вовчику, дякую за те, що ти був у моєму житті».

babaj

***

Сьогодні ми провели Вовчика туди, де вічний спокій. Мене два дні мучило страшне як для віруючої людини питання: чому Господь такий жорстокий і несправедливий? Але сьогодні я зрозуміла, що вся справа у нас. Ми часто говоримо такі банальні слова як «любов», «дружба», а потім зраджуємо один одного, щоразу знаходячи для себе якісь виправдання. Вова мало говорив таких слів. Він просто був другом. Він умів ним бути, тому що був народжений для того, щоб наповнити наше життя світлом. А коли з ним трапилась біда, ми не змогли його вберегти. Ми не склали іспит на дружбу. І тому Господь забрав його у нас. Прости мене, Вовчику, що я не змогла тебе врятувати. Я не знаю, як жити далі з цією виною. Але впевнена, що звідти, де ти тепер, ти будеш і далі дарувати нам своє тепло і творити добро...»

Gapochka

***

«Він мій рідний брат... Завжди здається, що щось жахливе може статись з будь-ким, крім твоїх рідних. Виявляється, це не так. А коли це молодший брат, такий БРАТ, Ваван, Чувак... Він був для мене ковтком свіжого повітря, джерелом якоїсь незбагненної енергії. Як старший брат – завжди намагався виховати в ньому ті позитивні якості що мені бракувало... а зараз розумію, що він більше навчив мене, ніж я його. Він будив оточуючих, вчив дивитись на світ по-іншому, він згуртовував і надихав. Він стільки встиг зробити,... а ще більше не встиг... якби ви знали, скільки у нього було планів!!!

Я був впевнений, що він стане великою людиною. Я дуже любив і поважав його, хоча ніколи йому так прямо не говорив. Пробач мені, Вовчику, що я тебе не зміг вберегти... Хочу подякувати всім його друзям за допомогу та підтримку і за всі слова, сказані про мого брата. Вони як бальзам на душу батьків... Батьки читають кожний рядок по кілька разів... Пам’ятайте Вавана, поки ми пам’ятаємо – він з нами, продовжуйте розпочаті ним справи... І нехай йому там буде краще...»

Женя

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 21 березня 2007 p.

"ЖИТТЯ ЯСКРАВЕ!!!" - таким був девіз організатора вінницького флешмобу Володимира Федорука