«Я довго вагалась, чи написати, але з роками те, що колись зробила, постійно мене переслідує. Мені тоді було 20 років, ми зустрічались із хлопцем, між нами були хороші стосунки, які тримались на довірі та взаєморозумінні. Але коли я завагітніла, мені чомусь здалось, що є речі важливіші за цю дитину. У мене почалось щось на зразок паніки.

Сьогодні у нашій газеті дебютує рубрика «Урок із життя». У ній ми проситимемо досвідчених та мудрих людей ділитись найпам'ятнішими сторінками зі свого життя.

«Батьки мого однокласника (вони люди заможні, мають власний бізнес) платять синові за гарні оцінки. За кожних 12 балів Сашко отримує 10 грн. Таким чином, з початку року він «заробив» собі на МР-3-плеєр.

«Від сесії до сесії живуть студенти весело, а сесія лише двічі на рік. За таким принципом живуть чимало студентів. Безтурботні роки пролітають дуже весело та швидко, і таким учням для того, щоб здати сесію, потрібні не стільки знання, як вміння… домовитися.

Після публікації в одному з попередніх номерів «Молодіжки» матеріалу «Учителька обізвала старшокласниць «хвойдами» у редакцію зателефонували студенти одного з вінницьких ВНЗ. «Ми знаємо рецепт, — сказали, — як навчити таких «педагогів» поважати учнів». І розповіли випадок, який стався у їхньому навчальному закладі.

Для випускників зараз розпочалася гаряча пора: серед розмаїття навчальних закладів та професій необхідно обрати саме «свій» заклад. І щоб познайомити абітурієнтів зі своєю роботою та розказати про переваги, вищі навчальні заклади проводять «Дні відкритих дверей». Такий захід відбувся і у стінах торговельно-економічного університету. Бажаючих познайомитися з роботою закладу актова зала не вміщала. Цей університет працює вже 40 років і є одним з найбільших на Вінниччині.

Чоловік, якому власний син сказав таку фразу, заможний вінничанин, прийшов із цим до священика. Він розповів, що у них цілком забезпечена родина і тому він спроможний купити синові сучасний комп'ютер. Але коли він помітив, як манія гри на ньому зомбує його сина, спочатку почав обмежувати години, проведені сином за комп'ютером. А потім взагалі пригрозив, що забере комп'ютер.

Програма «Студентське життя-2007» — перший проект, присвячений студентському дозвіллю. Саме завдяки цій програмі вінницькі студенти зможуть самореалізуватися. Адже проект розробляли не чиновники, а студентські лідери вінницьких університетів.

«Як же мені набридли наші чоловіки! Не знаю, може, мені траплялися такі, але останнім часом я все більше переконуюся у тому, що необхідно звертатися у шлюбне агентство і виходити заміж за якогось іспанця, німця, англійця чи голландця і їхати звідси світ за очі…

Один із класиків сказав: «Брехня — це майстерно загримована неправда. І від того, настільки правильно і творчо буде використано цей грим, залежить її краса і величність». Впевнена, що не існує такої людини, котра жодного разу в житті не використовувала обман і неправдиве слово.

«Если бы меня спросили о возрасте, я бы ответила, что мне восемьдесят два дня. Не было бы — а есть, ведь я жива и иду по жизни прямо. Ничего не сможет уменьшить мой возраст и вряд ли что-то прибавит. А жизнь длиной восемьдесят два дня для меня — как вектор и указка. Да, я не прикоснулась к смерти и живу там, где есть любовь, рядом со всеми Вами, понятная и живая, а рядом добрая молва ходит.

«Я вважаю, що цього достатньо, щоб пізнати світ і всі відчуття в ньому і не залишити свого сліду. Хочу жити біля моря, як пташка, вільна від усіх умовностей, з чоловіком, який не сумуватиме за мною, бо зрозуміє…

Прокидаюсь зранку, а тебе немає поряд, ну, звісно, побіг на роботу. Йду на кухню варити каву, а на холодильнику записка: «Доброго ранку, кохана». Мимоволі посміхаюсь, сьогодні дуже гарний день, такий сонячний та приємний. Таким зробив його ти. Відкриваю холодильник — а там сніданок із запискою: «Смачного, кохана». О Боже, ти просто ідеальний, ти найкращий. Ти приготував мені сніданок, а я приготую тобі вечерю...

«Люблю дивитися у небо ввечері — нескінченно глибоке і синє-синє. Такого надзвичайного кольору, що він наповнює тебе всю, кожен куточок душі.

Матір 12-річної Яни (з етичних міркувань ім’я змінено) зійшлась із 29-річним чоловіком. Сім’я проживала у селі, але невдовзі виявилось, що чоловік не спішить працювати заради нової родини і зловживає спиртним.

8 березня його не стало... Смерть 20-річного Володимира, якого знала більшість вінницької молоді, була безглуздою. Він добре відомий всім як Vavan, адміністратор/організатор флешмобу і просто гарна людина. Його девізом був вислів: «Життя яскраве!!!», яке і стало девізом флешмобу.

Ну, хто б сумнівався, що вінничани гідні лаврів переможців? І хоча кафедра естрадного мистецтва у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського відкрилась нещодавно, але її вихованці вже з перемогами. Нещодавно естрадно-вокальний квартет «Шоу-мікс» повернувся зі столиці України, де він брав участь у міжнародному конкурсі дитячої та юнацької творчості «Метелиця».

Молоді сім’ї, які мають дітей, можуть сподіватися, що найближчим часом для них будуть введені пільги на навчання.

«Те люди, которым удалось через моих знакомых выйти на меня, были неплохо информированы. Ведь просто так человеку, который впервые видит оружие, такое не предложат. Они знали обо мне многое: мои знания об оружии, мою физическую подготовку, как для подобных дел, а так же прочие мелочи, которым можно, при случае, шантажировать или давить на человека.

Невдячна справа – описувати свято. Тим більше таке, у сценарії якого головними дійовими особами були Краса, Молодість та Кохання. Принаймні, такі приємні враження залишилися у мене після святкування іменин молодіжної г.о. «Моє життя».

«Для сучасних дівчат буквосполучення «вуз» вже давно перестало означати «вийти вдало заміж». Більшість моїх подруг – молоді перспективні дівчата – не мріють про «принца на білому коні», навіть на білому «мерсі». Вони мають конкретну мету – вивчитися, мати пристойну роботу, побудувати кар’єру, бути самодостатніми та ні від кого не залежати.

«Якось я їхала у трамваї і поряд зі мною опинилося двоє підлітків. «Тобі потрібно на вокзал? – запитала дівчина. – То цей номер тобі не підходить!» «Я знаю, – сказав хлопець. – Але я сів у цей трамвай заради тебе». «Мені скоро виходити». «Нічого, я вийду з тобою».

Ім’я співаючого ректора Михайла Поплавського та відомого творчого вузу України – Київського національного університету культури і мистецтв нерозривно пов’язані.

Привіт, небесна канцеляріє! Хочеться від усього людства сказати велике спасибі за весну, яка цього року прийшла вчасно.

Віта Смачелюк завжди була активною та енергійною. З дитинства займалась у тульчинському хореографічному гуртку «Вітерець». Вона й досі пам’ятає виступи у театрі ім. М. Садовського на «Музичній парасольці».