"МіГ" :: ЗА ПІВРОКУ 15-РІЧНА ЖЕНЯ СХУДЛА ДО... 36 КГ.

15-річна Женя була перспективною дівчиною. Тренер ДЮСШ, де вона займалася, навіть пропонував їй навчатися у школі Олімпійського резерву у Києві. Але все пішло шкереберть, коли одного дня, критично поглянувши на себе у дзеркало, Женя вирішила сісти на дієту. Їй чомусь здалося, що 58 кг при зрості 172 см — занадто багато для неї.

Схуднути — стало її ідеєю «фікс». Вранці — яблуко, в обід — легкий овочевий салат, а на вечерю — склянка кефіру. Такого раціону харчування дівчина дотримувалася близько півроку. З вагою 36 кг та маловідомим для загалу діагнозом «анорексія» Женю і привезли у лікарню. Навіть бувалі у бувальцях лікарі були вражені її дистрофією. Дівчина була як в'язень концтабору. Звичайно, про спорт їй довелося забути. Та що там спорт? Її ледь витягли з того світу, настільки вона була виснажена.

Що це за така хвороба — «анорексія» — нашому кореспонденту пояснив Сергій Яцишин, психолог обласного науково-практичного центру психосоматичної медицини ВОПЛ ім. Ющенка. Адже йому доводилося «промивати мізки» не одній жертві голодування, звичайно, після «відгодовування» їх за допомогою гумової трубки в умовах клініки.

- Анорексія — це захворювання, яке має глибоку психодинамічну основу, — розповів Сергій Євгенович. — Провідний симптом — занадто цінна чи маячна впевненість у надлишковій вазі тіла. Першими ознаками хвороби є бажання схуднути, навіть коли вага у нормі або нижча неї; постійні пошуки дієти; напади «вовчого» апетиту; значна зміна ваги (до трьох кілограмів за місяць); сплутування почуттів голоду і суму; практикування проносних і сечогінних засобів; депресія, поганий сон. А взагалі виділяють три етапи анорексії. Дезоморфоманічний триває від 6 місяців до 2-3 років. При ньому формується установка на низьку вагу. Аноректичний етап — це коли внаслідок обмеження їжі хворі втрачають від 20 до 50% своєї ваги, у них з'являються дистрофічні зміни внутрішніх органів, випадання волосся та зубів. У дівчат зникають менструації, знижується тиск і температура тіла. Якщо не звернутися до лікаря, може настати кахетичний етап, коли у хворих з'являються трофічні виразки, пролежні, гаснуть вітальні функції. По суті, це повільна смерть. Адже настає гіпотермія, зневоднення організму і припинення роботи нирок. До речі, як свідчить світовий досвід, анорексія у 25-30% випадків має смертельний результат.

- Як свідчить загальносвітова статистика, анорексією хворіють переважно підлітки...

- На жаль, це так, оскільки для дітей підліткового віку і справді дуже важливою є зовнішність. При цьому у більшості виникає нав'язливе бажання виглядати, як модель з обкладинки журналу. А «гламурний» ідеал краси — неймовірно худі дівчата, схиблені на розмірах 90х60х90. Свою «роботу» робить і надзвичайний розквіт «дієтної» індустрії. Сьогодні тільки у Північній Америці «дієтний» бізнес приносить щорічно 35 мільярдів доларів доходу. Втім, якщо вивчати історію хвороби, то, виявляється, що анорексія відома ще із середньовіччя. Спочатку вона була пов'язана з культом посту і аскетизму. Багато фанатів релігії, наслідуючи ченців, думали, що на доказ віри в Бога вони мають обмежувати себе навіть у найменших задоволеннях, у тому числі, в їжі.

1697 року французький лікар Мортон уперше описав випадок захворювання вісімнадцятирічної дівчини. Вона сама у себе почала штучно викликати блювання. Фіналом стало надмірне виснаження і смерть. Мортон не був монстром, який стежив за стражданнями бідолахи і не хотів їй допомогти. Навіть сучасна медицина не завжди може допомогти таким пацієнткам. Трапляється, що після штучного відгодовування дівчину виписують з клініки, а вона ще активніше береться за старе. У Радянському Союзі перший випадок цієї хвороби був офіційно зафіксований у 1952 році. Буквально за кілька років московські лікарі взяли на облік 2500 дівчат, котрі хворіли на анорексію.

На жаль, ця хвороба останнім часом стала справжнім бумом. Тільки за останніх півроку від неї померло три відомих топ-моделі. Одна, між іншим, просто на подіумі. З тенет добровільного голодування лікарі ледь вирвали і відому актрису Олену Кондулайнен — головну героїню фільму «Сто днів до наказу». Постійними «авторськими» дієтами мордують себе й відомі співачки: Лариса Доліна — кефірною, Лайма Вайкуле — рисовою... А хіба не менш актуальним для пересічних дівчат та жінок стало питання: «Що б таке з'їсти, щоб схуднути?» Звідкіля усе це?

Якщо розглядати нервову анорексію глибше, то, за твердженням Сергія Яцишина, в її основі лежить... конфлікт між матір'ю та донькою. При цьому — донька заперечує в собі все жіноче й материнське. Часто матері дівчаток, які мають аноректичні прояви, є жорсткими, суворими у вихованні дітей. Західні психіатри трактують добровільну відмову юних німфеток від нормального режиму харчування переважно з позицій фрейдизму — як «підсвідому втечу від сексуального життя», «бажання повернутися у дитинство», «відмову від вагітності». А опоненти психоаналізу вважають, що в усьому винен шоу- і медіа-бізнес, який культивує образ худосочних ідолів. Як би там не було, але анорексія — серйозна проблема.

Запитаєте, як склалася подальша доля Жені? Дякувати Богу, у неї все гаразд. Півтора року тому вона вийшла заміж, народила чудового малюка і абсолютно не страждає з приводу своїх округлих після пологів стегон. «Раніше я була просто дурненька, — зізнається тепер Женя. — У погоні за модельними стандартами мало не померла. І це тоді, як ідеал багатьох чоловіків — пухкенькі дівчата з округлими сідницями та пишними грудьми».

Інна ЧЕРВІНЧУК

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 18 квітня 2007 p.