Середа, 2 травня 2007 p.

"У МОЇХ ОДНОКУРСНИЦЬ КОНКУРС... у кого за цей рік буде більше секс-партнерів. Так вони здобувають професіоналізм, щоб вийти заміж за німців"

«Навчаємося ми в одному із найпопулярніших вузів Вінниччини. Сказати, що сюди важко вступити — нічого не сказати. Але, як невдовзі виявилось, хтось сюди йшов, перемігши в обласних та республіканських олімпіадах, а хтось — позмагавшись у товщині батьківського гаманця та телефонного слова. Я сама із інтелігентної вінницької родини. У мене не менш впливові батьки, але серед мого оточення завжди культивували розум... Вступивши у вуз і повчившись у ньому два роки, я зрозуміла, що «міленіум надворі» — це дещо інше, аніж голова «з мізками».

У нас навчатись дуже важко... Але хто тут вчиться? Десь із десяток таких, як я, кого за очі принизливо називають ботаніками... А решта — відривається по повній. Цікаво, що колись моральна провінція не лише не відстає, а, я б сказала, очолює рейтинги...

Ось, наприклад, чотири дівчини, котрі приїхали до Вінниці із райцентрів, задумали таку собі гру — у кого більше буде за рік сексуальних партнерів... І що ви думаєте, в однієї їх набралось за 366 днів... 195... Але інших це заїло! І у цьому році вони хочуть «перевиконати план»! Як це робиться? Варто зауважити, що кожній із них впливові батьки наймають квартири. Дві живуть кожна у окремій квартирі. А інші — тому що із одного містечка — ділять одну на двох. На пари вони приходять із однією метою — побудувати плани на вечір і організувати якусь тусовку... Любителів гострих відчуттів набирається більше, аніж потрібно. Одного разу туди потрапила і я... Але коли після суцільного диму від «кумаря» я побачила цю вражаючу «груповуху»... ледве вилетіла звідти живою. Від ліжка, на якому за вечір злилося як мінімум пар двадцять, мене знудило, і вишневий колір покривал (такою там була білизна) я тепер ніколи не сприйму... Як і не сприйму ці стадні інстинкти.

Цілий вечір мої ровесники граються у таку собі гру — в танці роздягаються, оголюючи груди, відкриваючи всі свої принади... а далі парування... На кого скільки перепаде партнерів...

Боже, а що далі? Ви уявляєте цих неперебірливих самок та самців майбутніми вірними дружинами та батьками? Які із них будуть мами?!

Знали б їхні батьки (а вони на батьківщині моїх однокурсниць впливові люди), чим займаються їхні чада...

Знаю, що дівчата, про яких пишу, впізнають себе і, може, навіть влаштують мені «вирване життя». Але я розказую це, щоб хоча б якось зупинити їх, змусити подивитись на себе збоку...

До речі, вони говорять, що роблять це для того, щоб стати професіоналками у сексуальному плані і їм на думку оточуючих наплювати, адже кожна із них планує після закінчення вузу виїхати із України, вийти заміж за європейця — більше всього вони мріють про німців і кажуть, що ті, мовляв, цінують лише досвідчених партнерок, ось тому вони і використовують наших хлопців-лохів, щоб на них повчитись професійному сексу...

Дуже прошу вас, хто може щось порадити — напишіть через газету цим дівчатам... Невже це правильно? Бо, як на мене, то це якесь стадо... А вони кажуть, що я «дурепа», «не продвинута» і ще — «синя панчоха».

Яна, студентка

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com