"МіГ" :: ВІННИЧАНИН ОЛЕКСАНДР ПРАЦЮЄ У ДАНІЇ В ГОТЕЛІ "СТРЕКОЗА..."

38-річний вінничанин Олександр Петрович майже вісім років тому переїхав до Данії. Там він отримав міжнародний диплом гіда і закінчив курси готельного бізнесу. У рідній Вінниці Сашко навчався на факультеті іноземних мов та отримав диплом кухаря. Наразі він працює в одному з найпопулярніших готелів Копенгагена і мріє повернутись до рідної України.

А ще його важко не помітити – стильний капелюх та сумка в один тон, модні окуляри, чорне пальто... Про нього хочеться сказати — стильний і злегка гламурний... У кафе «Лімон» він розповів нам про данські секрети та особливості.

Отож, 31 рік Саша прожив у Вінниці. Коли йому було 7 років, мама привезла його на величезний пароплав (тато був моряком), і він зрозумів, що хоче бути у морі. Мабуть, підсвідомо думаючи про майбутню професію, Олександр пішов навчатись на кухаря, а коли закінчив, вступив у педагогічний інститут на факультет іноземних мов. По закінченні вузу поїхав до Одеси, де жили родичі, щоб здійснити дитячу мрію. Працював гідом на приватних суднах. Зарплата була нульова, але Сашко мав окрему каюту, чайові від клієнтів та найголовніше — він був у морі. Ця робота дала йому можливість побачити безліч різноманітних країн, він об'їздив майже усю Європу, був на Мальті та в Тунісі. У перервах між рейсами Сашко повертався до Вінниці, де працював вчителем англійської мови та робив переклади для шлюбних агентств. Ці моменти він пам'ятає і досі.

– Я працював у Вінницькій школі № 4, — згадує вінничанин. — Любив навчати дітей, бо вони, ніби губки, поглинали знання. На мої заняття приходили і батьки учнів, я нікому не забороняв бути присутніми на уроках. Але через маленьку вчительську зарплатню ця робота не могла бути основною. Тому я вирішив поїхати у Данію, де жила моя сестра.

Сашко теж у Данії часу дарма не гаяв. Вчив мову у спеціальній школі для дорослих. Згодом закінчив міжнародну школу гідів. Вирішив отримати ще одну освіту, тому пішов на курси готельного бізнесу. Зараз вінничанин працює в одному з найпопулярніших 4-зіркових готелів Копенгагена «Стрекоза Бертрама».

– А як у Данії ставляться до українців?

– Взагалі, там не дуже гарне ставлення до іноземців. Був період, коли з екранів телевізорів говорили, щоб іноземці їхали додому, бо вони нікому не потрібні у Данії. Їм не подобається, що іноземцям видають соціальну допомогу, а вона немаленька — 2 тисячі євро. Але зараз ставлення трохи інше, добріше.

– Чим Данія відрізняється від інших країн?

– По-перше, Данія — неофіційна велосипедна столиця. На велосипедах їздять усі: діти, дорослі, міністри. Є спеціальні велосипедні парковки, у електричках є спеціальні вагони, куди можна заїхати на велосипеді. Але за своїм транспортним засобом треба добре пильнувати, бо його можуть поцупити. Тільки не прикуєш замком — і велосипеда немає. Після того, як у мене вкрали два «велики», я користуюсь громадським транспортом. Найбільшою особливістю Данії є парк «Крестьянє» — це окрема територія, відвойована ще у 70-их роках. Там є свій дитячий садочок, школа, театр, церква, джазовий клуб, житлові будинки і навіть своя монета. Там живуть люди вільних поглядів. Один час там вільно продавались наркотики, але їх можна було вживати лише на території парку.

– Як відпочивають у Данії?

– Зазвичай відпочивають наприкінці тижня, у п’ятницю. Після роботи молодь йде у дискоклуб, джаз-клуб або в якийсь інший бар. Останнім часом досить популярним є караоке-бар. Там народжуються ще одні Тіни Тернер, Джорджі Майкли, Мераї Кері. Люди позбуваються своїх комплексів та просто співають.

– А чи слідкують датчани за модними тенденціями?

– Як кажуть, данська мода — це щось особливе. Там немає культу в одязі, але люди люблять дорогий якісний одяг. Звісно, що прислухаються до данського тижня моди. До речі, у готелі, де я працюю, жили організатори тижня моди. Ми поцікавились у них про модні тенденції на наступний сезон і на Новий рік, прикрасили готель у кольорах, які порадили дизайнери. А за підробки у Данії штрафують, цим підтримують вітчизняних виробників. Тому якщо ви побачите сумку від Кельвіна Кляйна чи Луї Вітона — це, напевно, справжня річ.

– Із земляками спілкуєшся?

– Я знайшов у Данії не лише українську, а й вінницьку діаспору. Моя подруга, вінничанка Світлана, незабаром відкриє бутік у столиці Данії. Ще одна землячка Людмила — власниця квіткового магазину, у якому працює Сашина сестра. Вона родом з с. Микулинець Вінницької області. Ще в молодості вона переїхала у Йорданію, а згодом – у Копенгаген.

Але спілкування із земляками не полегшує суму за батьківщиною. Олександр мріє повернутись на Україну. Він не був в Україні кілька років, і коли приїхав, був приємно здивований – вона змінилась на краще.

– Я планую повернутись на Україну, — продовжує Сашко. — Мій товариш з Данії працює у сфері туризму. Влітку я хочу запросити його до нас, щоб показати мальовничі куточки України. Гадаю, вони зацікавляться нашою країною і, можливо, відкриють свою лінію туризму. Таким чином буде і ввіз капіталу в Україну, і я зможу координувати цю роботу та таким чином жити в Україні.

Юлія БУГАЙ

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 2 травня 2007 p.

ВІННИЧАНИН ОЛЕКСАНДР ПРАЦЮЄ У ДАНІЇ В ГОТЕЛІ "СТРЕКОЗА..."