Середа, 2 травня 2007 p.

СПРАВЖНІ ДРУЗІ НЕ ВМИРАЮТЬ, вони продовжують жити у наших серцях

Олеже! Я пишу ці слова, а тебе вже немає серед нас. Сьогодні мені сказали, що ти так і не опритомнів після 3-місячної коми...

Знаєш, почувши цю новину, я навіть не заплакала. Просто в той момент відчула, як завмерло моє серце і душу заполонила незрозуміла порожнеча. А ще біль... Несамовитий, невимовний, всеохоплюючий... Чомусь згадала дитинство. Ти завжди був поруч, адже твоя бабуся жила по сусідству з нами. Пам’ятаю, як купував мені солодощі, вчив грати у футбол і водити авто. Пам’ятаю твою щиру посмішку і вічне «Все буде добре!». А пригадуєш, якось, граючись з кошеням, я поранила щічку і дуже хвилювалась, аби не залишилось рубців. А ти, витираючи сльози, втішав мене, називаючи найкрасивішою дівчинкою у світі. Хочу відкрити невеличкий секрет: я тоді повірила тобі і відчула себе дуже щасливою. Адже поряд була особлива людина - друг!

Ти завжди марив автомобілями і понад усе мріяв стати водієм. Господи! Ця мрія і знищила тебе... Чому в ту фатальну дощову ніч саме ти повертався з Києва?

...Три довгих місяці після жахливої аварії ми всі молились за тебе. До останнього надіялись, що чудо неодмінно відбудеться і ти одужаєш. Але доля вирішила по-іншому. Кажуть, що Господь забирає найкращих... Тебе Він покликав до себе в неповних 28...

Зараз твоя родина переживає важкі часи. У них невимовне горе, бо нещодавно поховали найдорожче: сина, брата, чоловіка, тата... Я втратила друга, а світ - просто хорошу людину. Знаю, що там, з небес, ти усе бачиш. Мабуть, дивишся зараз на свого улюбленого синочка Ярослава. Ти ж так його любив і пишався, що ви схожі. Впевнена, він обов’язково виросте гарною і доброю людиною. Бо саме таким був його батько...

Олеже! Вибач, що не була на твоєму похороні. Я дуже пізно дізналася про цю сумну звістку. Можливо, для фізичного світу ти мертвий. Але у моїй душі, у моїх найкращих спогадах ти житимеш завжди. Справжня дружба не вмирає!...

PS. Під час нашої останньої зустрічі ти, жартуючи, сказав, що колись я обов’язково напишу про тебе статтю. Як боляче усвідомлювати, що ти вже ніколи не зможеш прочитати цих слів... Вічна пам’ять тобі, друже!

Тетяна ДУБОГРІЙ

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com