"МіГ" :: ВОЛОНТЕР З АМЕРИКИ ЖИВЕ У ВІННИЦЬКІЙ ГЛИБИНЦІ

Етьєну Емануелю – 25. Його батьки і рідний брат живуть у невеликому містечку Санта Барбара (США). Він ще вчиться, говорить, що освіта ніколи не закінчується.

А сам хлопець вже два роки вчить українських дітей англійської мови у школах містечка Бершаді. Минулий начальний рік Етьєн як волонтер працював у місцевій школі №2, тепер – у школі №3. Як американський хлопець, випускник Лос-Анджельського університету, опинився в українській глибинці?

– Етьєн приїхав до нас по лінії Корпусу миру, – розповідає Ярослав Остап‘юк, викладач англійської мови Бершадської школи №2 і друг американського волонтера. – Ми подали заявку, що готові запросити до себе волонтера, і так з’явився Етьєн.

– Невже так легко отримати вчителя англійської з Америки?

– Сьогодні в Україні живе близько 170 волонтерів, які працюють у різних ділових, освітніх, громадських та екологічних проектах. До речі, у нас найбільше добровольців – уявіть, всього у 75 країнах світу сьогодні працює 300 волонтерів, і більше половини – в Україні.

– Мабуть, їм важко адаптуватися в іншій країні?

– Звичайно, але після приїзду до України добровольці беруть участь у 12-тижневій підготовчій програмі. Вона включає курс з української та російської мов, а також – технічний та міжкультурний тренінг.

– А яка найбільша проблема була у Етьєна, коли він приїхав у Бершадь?

– Безумовно, це спілкування і культурний шок. А щодо побутових труднощів, то до них звикають швидко. Зарплату він не отримує, а як добровольці, має від Корпусу миру утримання близько 200 доларів, квартиру оплачує школа, що запрошує.

– Чи вигідно школам мати таких волонтерів?

– Звичайно, бо це стимул для учнів. За останні 3-4 роки бершадські діти за результатами олімпіад в області завжди посідають 2-3 місця. А раніше вище 10 місця не піднімались. Та й спілкування з носієм мови теж має свій плюс. Метод, який застосовує Етьєн, називається прямий метод навчання. Він наближений до того, коли маленькі діти вчаться говорити.

За час нашої розмови прийшов і Етьєн. Хоча він і працює сьогодні в іншій школі, але часто забігає до Ярослава, все-таки тут був його початок. Етьєн дуже знітився, коли дізнався, що у нього будуть брати інтерв’ю. Спочатку відмовляється (і робить це досить гарною українською), а потім коротко відповідає.

– Як тебе відпустили батьки так далеко?

– У мене було бажання побачити Україну. Я їм сказав, що маю покликання ось тут, – і хлопець кладе руку на груди. Виявляється, душа «живе» в одному місці і в українців, і в американців. – Вони сказали, що це моя дорога, мій труд, і підтримали мене.

– Сумуєш за домом?

– Дуже сумую, але розумію, що тут принесу більше користі. Адже діти найкраще знатимуть англійську, якщо розмовлятимуть з носієм мови.

– Усі кажуть, що наша система освіти дуже сильна. Ти поділяєш цю думку?

– Я був дуже здивований, коли побачив, за якими програмами у вас вчать дітей іноземній мові. Дитина мусить просто вивчити слова. У нас же вчать висловлювати свої думки. Тільки коли дитина зуміє донести, що у неї на душі, як вона уявляє вихід з якоїсь життєвої ситуації, як вона бачить оточуючий світ – тільки тоді вона володітиме мовою. Здивувало, що англійська в українських школах - це мова не для вираження себе, а для оцінки.

– Ти вчиш дітей висловлюватися?

– Так, і інколи це важко, бо діти досить закриті, вони не бачать у вчителеві партнера, я навіть сказав би, що є якийсь страх перед вчителем. А так не повинно бути. Словниковий запас у дітей великий, але застосувати вони його не вміють. Розмова закінчується дуже швидко, бо спілкування – це не слова з пам’яті, це те, що у тебе на душі.

– А ще чому вчиш школярів?

– Життєвому «золотому правилу» – чини з іншими так, як хочеш, щоб чинили з тобою. І ще маю ідею у Бершаді побудувати басейн. Я подаю проект, і якщо він сподобається, то американська сторона виділить гроші.

«Не питай, що держава може зробити для тебе, а подумай, що ти можеш зробити для держави» – це гасло Корпусу миру. І схоже, що до «золотого правила» Етьєна воно дуже підходить.

Ірина ЯРОШИНСЬКА

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

Середа, 17 жовтня 2007 p.

ВОЛОНТЕР З АМЕРИКИ ЖИВЕ У ВІННИЦЬКІЙ ГЛИБИНЦІ і вже два роки вчить наших дітей думати англійською мовою