"МіГ" :: НА ВІННИЧЧИНІ 5 ТИСЯЧ ПОТЕРПІЛИХ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Статус безробітних Марія та Ольга, мешканки одного з віддалених сіл Вінниччини, мали вже декілька років. Жили, як і більшість, з городу та господарства. Тож коли в одній з газет вичитали оголошення про набір сезонних працівників на обробіток баштанних культур на Одещину та побачили, яку зарплатню обіцяють, – довго не роздумували. Однак примарному щастю збутися не судилося. В Одесі жінок посадовили у «бусик» і повезли у невідомому напрямку.

Поселили на якомусь робочому дворі, обнесеному високим парканом. Одразу встановили правила: не спілкуватися з місцевими мешканцями, не телефонувати додому (забрали мобільні телефони). Люди не знали навіть назви населеного пункту, де працювали. Про те, де їх тримають, стало відомо абсолютно випадково – з напису на дорожньому знаку. Просто дивом Марії вдалося повідомити чоловіка про свій «полон»...

Якщо ви думаєте, що подібна ситуація – виняток, то це не так.

– На жаль, останніх два роки почастішали випадки внутрішньої торгівлі людьми, – зазначила на засіданні Вінницького прес-клубу голова Вінницької обласної громадської організації «Прогресивні жінки» Наталя Козлова. – Сьогодні пошук роботи у Києві може бути таким же небезпечним, як у Польщі чи Португалії. І наше завдання – не вибудувати величезний паркан, аби люди туди не їхали. Вони все одно зроблять у ньому дірку. Наше завдання – роз’яснити людям небезпеку, яка їх може очікувати у разі, коли вони їхатимуть нелегально працювати.

Проблема і справді надзвичайно актуальна, адже, за даними СБУ, 4% людей, які виїхали на роботу за кордон, є жертвами торгівлі людьми. Зважаючи на те, що на Вінниччині 1 млн. 800 тисяч мешканців і 20% з них перебуває на заробітках за кордоном, виходить страшна цифра – близько 5 тисяч вінничан є жертвами торгівлі людьми. А взагалі, за оцінками Міжнародного центру ООН із запобігання злочинності, проблема транснаціональної злочинності, пов’язана з торгівлею людьми, має глобальний характер (її грошовий обсяг становить 8-10 мільярдів доларів на рік) і стоїть на третьому місці після незаконної торгівлі зброєю та наркотиками.

Схем затягування людей у трудове рабство існує чимало. Часто гарну роботу за кордоном пропонують сумнівні фірми, чимало «працює» і «трафікерів» та вербувальників, як у випадку з Марією та Ольгою. Згідно з останнім дослідженням Міжнародної організації з міграції, у рабство потрапляють не лише жінки – жертви секс-індустрії та важкої примусової праці, але й неповнолітні діти, яких змушують жебракувати. Сьогодні дедалі частіше жертвами стають і чоловіки, яких примушують важко працювати на будівництві, у сільському господарстві та на шкідливих виробництвах. На цьому наголосив голова Вінницької обласної громадської організації «Чоловіки проти насилля» Володимир Козлов.

– На жаль, люди не завжди дослухаються до порад фахівців, – зазначив пан Володимир. – Чомусь спрацьовує стереотип: «Це з кимось, а зі мною такого не станеться». І тільки вирвавшись з тенет работоргівлі, як правило, з втраченим здоров’ям та надломленою психікою, десятому заказують не їхати на заробітки за кордон.

Алла Студілко з Вінниці також постраждала свого часу від трудової міграції. Залишившись без роботи, вона з чоловіком поїхала до Польщі на роботу на одну з фабрик, де мала клеїти скотчем ящики. І лише потім подружжя дізналося, що їх... продали. На щастя, їм допомогли вирватися з того пекла. Тепер жінка сама очолює Вінницьку обласну правозахисну організацію «Джерело надії», котра займається допомогою жертвам торгівлі людьми.

Зазвичай, більшості після пережитого рабства доводиться розпочинати життя з чистого аркуша. Реабілітуватися їм допомагають різні організації. За 5 років у ГО «Прогресивні жінки» звернулося близько 130 потерпілих, і в ГО «Чоловіки проти насилля» – близько 50 чоловіків. Для них організовують спеціальні тренінги та навчання, допомагають стати на ноги. Відтак, з їх допомогою 11 потерпілих отримали гранти на суму 1-1,5 тис. доларів і відкрили свої власні справи. Це і міні-ферми з вирощування кролів та птахів, майстерні, лазні, копіювальні центри...

Звісно, люди їхали і їхатимуть на заробітки за кордон. Що ж їм треба знати, аби підстрахуватися?

Передусім, працевлаштування має бути законним, за робочою, а не туристичною візою. Щоб її отримати, слід особисто відвідати посольство тієї країни, куди людина має намір виїхати. Перед від’їздом варто укласти робочий контракт і досконало вивчити кожен його пункт, а також дізнатися про мінімальний розмір зарплати, тривалість робочого дня, місце проживання, страхування та ін. Обов’язково слід взяти з собою контактну інформацію українських консульських установ у країні працевлаштування. В жодному разі не можна нікому віддавати свій закордонний паспорт, а про всяк випадок треба зробити його ксерокопію і завжди мати при собі.

Наталя Козлова порадила також перед виїздом за кордон телефонувати на «гарячу лінію» ГО «Прогресивні жінки» – 66-30-65, за якою надають повну інформацію про фірми, які займаються працевлаштуванням. До речі, у Вінниці лише 5 фірм, які мають ліцензії на працевлаштування за кордоном. Також можна звертатися у Центр зайнятості, де наразі триває пілотний проект з навчання працівників з надання кваліфікованих консультацій бажаючим виїхати на заробітки за кордон.

Інна ЧЕРВІНЧУК

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 31 жовтня 2007 p.

НА ВІННИЧЧИНІ 5 ТИСЯЧ ПОТЕРПІЛИХ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ