"МіГ" :: ДЕЛЕГАТІВ ТРЕТЬОГО ФОРУМУ МОЛОДІ СВІТУ ВІННИЦЬКІ СТУДЕНТИ ПРИГОЩАЛИ... САЛОМ

З Вікторією Малюською, магістрантом Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ, ми зустрілися одразу по її поверненню з Тулузи (Франція), де під егідою ЮНЕСКО проходив ІІІ-й Форум молоді світу.

– Вражень – море, – не приховувала свого задоволення дівчина, – хоча насичені дискусіями, обговореннями та концертами два форумних тижні збігли як один день. Мені справді пощастило представляти на такому поважному зібранні (а на форум з’їхалися делегати із 35 країн) Україну.

До речі, українська делегація складалася виключно з вінничан: трьох студентів ВТЕІ КНТЕУ – Вікторії Малюської, Наталії Зайцевої, Аліни Кузнєцової, студента Київського національного університету ім. Т. Шевченка Євгена Парфенова, а також двох викладачів – учителя французької мови асоційованої школи ЮНЕСКО «АІСТ» з Вінниці Олени Звериніної та заслуженого працівника культури, кандидата мистецтвознавства, викладача Вінницького педуніверситету ім. М. Коцюбинського Володимира Синіцина.

– Які проблеми обговорювалися на форумі?

– Це були питання планетарного масштабу: порозуміння між країнами, збереження миру на землі, архітектурних та культурних пам’яток історії, створення умов для розвитку молоді в світі. Усі учасники стали великою родиною під назвою «Світ». А найголовніше – були досягнуті домовленості про обміни студентами, реалізації спільних проектів з культурного співробітництва та братніх відносин.

– Яке враження справила на тебе Франція?

– Дуже гарне. Перше враження від Тулузи, де проходив форум, – червоне місто, бо усі будинки побудовані з червоної цегли, і коли заходить сонце, то все місто відсвічує червоним світлом. А ще місто нагадало мені... Вінницю. Дуже комфортне і якесь рідне. Населення 410 тисяч, майже, як у нас.

Що ж стосується Франції взагалі... Звісно, рівень життя там вищий, ніж в Україні. Скажімо, коли людина втрачає роботу, то не опиняється «за бортом», як у нас, не впадає в депресію. Безробітні у Франції соціально захищені. Але, з іншого боку, така соціальна захищеність обертається проблемою: у країну приїздить багато іноземців, особливо з південноафриканських країн, і їх потрібно утримувати. На одного француза припадає 4 таких афроамериканці. Тому президент Саркозі сьогодні намагається вирішити це питання, бо французи – старіюча нація. Так що і там є свої «плюси» та «мінуси».

Усі делегати форуму жили в сім’ях. Французи дуже гостинні і докладали усіх зусиль, щоб у нас склалося гарне враження і про Тулузу, і про Францію. От я, наприклад, жила у сім’ї, де виховується п’ятеро дітей. Здавалося б, у родини і так вистачає клопотів, але Мелані і Нік Блок, у них, між іншим, російське коріння, із задоволенням взяли собі на плечі ще й ношу – двох делегатів. Ми з великою цікавістю спілкувалися з ними про російське мистецтво та культуру, а ще – подорожували. Нас возили у Париж та в Піренеї.

– Напевне, кожна делегація якось представляла свою країну...

– Так. Одним з елементів позиціонування кожної держави став вечір-представлення національних страв, національного костюма та концертні програми з використанням національних музичних номерів. Звичайно, ми представляли свою коронну національну страву – сало, солоні огірочки та немирівську горілку. При цьому розповіли, що завод, де виготовляють цей міцний напій, знаходиться неподалік скіфського городища, вік якого 5 тисяч років. І це дуже зацікавило присутніх.

На жаль, як з’ясувалося, присутні на форумі про Україну знали не так вже й багато. Тож нам довелося навіть ламати деякі стереотипи. Скажімо, коли ми обговорювали проблеми національних меншин, одна дівчинка сказала, що в Україні з цим дуже великі проблеми. Ми їй заперечили, адже у нас у Вінниці спокійно вживаються і поляки, і литовці, і євреї...

– А в навчальних закладах ви були?

– Ми були у кількох ліцеях та в університеті. До речі, у Франції вся освіта називається школою. ВНЗ – це теж школа. Навчання в основному платне, але французькі студенти мають суттєву соціальну підтримку, навіть якщо приїздять з інших країн. Це так званий страхувальний поліс. У кожному навчальному закладі працюють спеціальні консультпункти, де студентам розповідають, як отримати страховку, як додатково заробити чи отримати якусь соціальну гарантію. Дуже поширена також грантова підтримка. Сама ж система навчання дуже гнучка. Студенти можуть самі обирати навчальні предмети, при цьому навчатися до старості, просто здаючи іспити з тих чи інших дисциплін.

Однак не можна все ідеалізувати. І там є певні проблеми. Скажімо, гостро стоїть питання забезпечення студентів житлом, оскільки гуртожитків ще менше, ніж в Україні.

Сьогодні Вікторія Малюська готує фільм про ІІІ-й Форум молоді світу. До речі, знімати відео дівчина навчилася у Тулузі, на творчих майстернях, де молодь навчали фотографувати, грати на музичних інструментах, танцювати. А ще виношує сміливу ідею наступний, четвертий Форум молоді світу провести у... Вінниці.

– Ми з цього приводу вже спілкувалися із представниками обласної влади, – каже Вікторія. – Губернатор Олександр Домбровський – «за». Адже Вінниця є культурним центром і може гідно провести подібний захід. Наразі ми розробляємо програму по мирному співробітництву для різних навчальних рівнів.

Інна ЧЕРВІНЧУК

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 28 листопада 2007 p.

ДЕЛЕГАТІВ ТРЕТЬОГО ФОРУМУ МОЛОДІ СВІТУ ВІННИЦЬКІ СТУДЕНТИ ПРИГОЩАЛИ... САЛОМ. Четвертий Форум буде у місті над Бугом?