ВАГIТНА ЖIНКА ЗДОЛАЛА СТРАХ ПЕРЕД ПОЛОГАМИ, РОЗМАЛЮВАВШИ СВIЙ БУДИНОК. Арттерапія - це унікальна можливість відповісти на запитання "Хто я у цьому світі?"
Вагітна першою, такою бажаною і довгожданою дитиною, Марина страшенно непокоїлася за свою крихітку. У жінки була багаторічна гіпертонічна хвороба, тож ризик виносити дитину і справді був великий. Особливо ж страхи атакували Марину, коли вона залишалася сама вдома. Але одного разу, скориставшись порадою лікаря, вихлюпнула свої страхи... на папір.
– Спершу жінка малювала на папері та на посуді, – розповів Сергій Яцишин, психолог обласного науково-практичного центру психосоматичної медицини ВОПЛ ім. Ющенка, – але потім їй захотілося чогось більш масштабного. I вона взялася за... будинок і зробила дизайн кімнати не лише для майбутньої дитини, але й інших помешкань. Таке несподіване вирішення проблеми дало можливість доносити дитину і без особливих ускладнень народити її у визначений термін. Більше того, метод артотерапії, а саме так називається застосування можливостей мистецтва для досягнення позитивних зрушень в емоційному, інтелектуальному і особистісному зростанні, розкрив у цій жінці талант художника. Сьогодні вона – професійний дизайнер.
Подібних прикладів зцілення мистецтвом Сергій Яцишин може навести чимало.
– Арттерапія – це справді унікальна можливість виразити себе за допомогою ліній, кольорів, звуків чи рухів та відповісти на вічні запитання «Хто я у цьому світі?» – розповів Сергій Євгенович. – Метод цей досить молодий, почав розвиватися у середині 20 століття у Великобританії, однак дуже швидко здобув популярність, бо чудово допомагає людям у пост-травматичних, стресових станах і навіть при серйозних психічних розладах.
Активно застосовується арттерапія у роботі з дітьми. Поглянувши на дитячі малюнки, легко зрозуміти, як почувається дитина. Скажімо, якщо на малюнку будинок, у якому немає світла, це сигнал про самотність. Варто зазначити, що малюнки сучасних дітей дещо агресивніші порівняно з витворами їхніх батьків у тому ж віці. Але це не свідчить, що агресивнішими стали й самі автори. Просто довкола них більшає негативної інформації: насильство, сварки, бійки, вбивства... Хоча, звичайно, спеціаліст може побачити у малюнку й агресію самої дитини, яка найчастіше є захисною реакцією на ворожість чи тиск навколишніх. Тож моя порада батькам: якщо ви хочете більше дізнатися про мрії та побоювання своєї дитини, не втрачайте нагоди помалювати разом із нею!
– Який матеріал найчастіше застосовують у даній методиці?
– Найрізноманітніший. Олівці, фарби, крейда, пластилін, фломастери, мушлі, камінчики, засушені листочки чи квіти, сірники, навіть іграшки від кіндер-сюрпризів...
– А чи свідчить про щось вибір пацієнтом матеріалу та кольорової гами?
– Звичайно. Клієнти, яких переповнює агресія, найчастіше використовують пластилін, бо, стискаючи його, позбавляються негативних емоцій. А що стосується барв, то значення обраного пацієнтом кольору легко вирахувати за тестом Люшера. Так, якщо у своєму малюнку людина надає перевагу жовтому кольору, це може свідчити про її контактність, оптимізм та певну демонстративність. Червоний колір вказує на агресивність, чорний – вважається кольором протесту і т.д.
Один чоловік, до речі, творча особистість, на чорному тлі намалював себе космонавтом. Таким чином він давав зрозуміти, що втратив земне тяжіння, переживає якусь кризу. А ось одна жінка намалювала себе маленькою дівчинкою і велике сонце, яке було центральною фігурою малюнка. У психоаналізі сонце трактується як символ батька. Як з’ясувалося, у дитинстві цій жінці не вистачало батьківської уваги, тому зараз вона намагається компенсувати її у стосунках з чоловіком.
– Але ж кожен психолог може по-своєму трактувати малюнки...
– Саме тому арттерапію рекомендують застосовувати спільно з іншими методиками – психодрамою, психоаналізом, гештальт-терапією тощо. Я, наприклад, спеціалізуюся на психодрамі. Це така собі рольова гра. Людина, скажімо, може взяти участь у постановці казки «Ріпка» або ж зіграти паралізовану людину чи навіть... Бога.
– I який же світ найчастіше будують люди-«боги»?
– Найчастіше той, який оточує людину. Проте інколи трапляються випадки побудови світу виключно із почуттів, світу ідеальної сім’ї, зоопарку і навіть дуже складної політичної системи ідеального суспільства. Один хлопець з сильно вираженим субдепресивним станом казав, що він нікому не потрібний. Проте, коли почав будувати свій світ, виявилося, що тільки у найближчому його оточенні близько 30 чоловік. Тобто єдиною його проблемою була власна пасивність.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
