ЧИ СКЛАДАТИМУТЬ ВIННИЦЬКI ПСИХОЛОГИ КЛЯТВУ ГIППОКРАТА? I чому у складних життєвих ситуаціях 67% людей звертається до церкви, 23% - до психологів і 10% - до ворожок
Cкільки існує людина, стільки вона хоче пізнати себе. Особливо інтерес до психології зріс за останнє десятиліття. Принаймні, в Україні професія психолога займає сьогодні третє місце за престижністю. Майже кожен вищий навчальний заклад готує психологів. Це медичні, шкільні, клінічні, соціальні, навіть космічні психологи та спеціалісти з психології релігії...
Однак досить часто вчорашній студент залишає стіни вузу з набором спеціальних термінів у голові, але майже цілковитою відсутністю практичного досвіду. Зрозуміло, що такий фахівець-дилетант може завдати клієнту (а душа – субстанція тонка) рану іноді більшу, аніж некваліфікований хірург скальпелем. Саме питання відповідальності психолога і зібрав нещодавно причетних до цього фахівців за «круглим столом» «Психотерапія – психокорекція – психіатрія» під егідою Вінницького осередку УСП.
– У Вінниці і справді побутує думка, що у нас мало професійних психологів, – зазначила кандидат психологічних наук Тетяна Комар. – Але то швидше стереотип, бо це точка зору лише 10% опитаних вінничан, котрі мали досвід безпосередньої взаємодії з психологом.
Насправді ж, кваліфікованих психологів у нас достатньо. У Вінниці навіть діє проект Української спілки психотерапевтів «Школа психотерапії». А чому існує недовіра?
Просто люди часто ототожнюють психолога і психіатра і бояться, що їм поставлять якийсь психіатричний діагноз. Окрім того, існує думка, що до психолога звертаються «тільки слабкі та безпорадні особистості». Побоюються люди також розголосу інформації про себе. Ну, і не останню роль відіграє ціна: чомусь більшість думає, що консультація психолога – це розкіш.
До речі, під час анкетування ми запропонували респондентам таке питання: «У разі виникнення серйозних некерованих життєвих сиутацій куди ви звернетесь у першу чергу?» Було три варіанти відповіді: «знахар, ворожка, екстрасенс», «психолог» і «церква». 67% відповіли, що підуть до церкви (психолог у даному рейтингу на другому місці – 23%). Очевидно, для українського суспільства релігійні традиції мають дуже велике значення. Водночас тут можна говорити про найбільшу доступність такого джерела психологічної допомоги як з точки зору традиційності, так і з матеріальної. Також є максимальна можливість перекласти відповідальність за власні проблеми на Бога.
– За кордоном для роботи психоконсультантом чи психотерапевтом диплома про освіту психолога недостатньо. Там вимагають спеціальну ліцензію, одержати яку можна тільки пропрацювавши певну кількість годин під наглядом досвідченішого психолога (у США, наприклад, 2,5 тис. годин).
– У нас не обов’язково психологу-початківцю набиратися досвіду, сидячи на прийомі у супервізора. Наявність диплома вже дає людині можливість працювати.
– А якщо відсутність досвіду призведе до фатального для клієнта кінця?
– На цьому і наголошували на «круглому столі» кандидати меднаук Iрина Коваленко та Тамара Кривоніс. Вказувалося, зокрема, що лікарі у своїй діяльності керуються клятвою Гіппократа і несуть юридичну відповідальність, якщо наносять шкоду здоров’ю людини. А ось відповідальність психолога обмежується лише етичним кодексом, який не має юридичної сили. I це особливо турбує останнім часом, адже з’явилися окремі люди, які, маючи психологічну освіту, використовують техніки навіювання, застосовують різні сугестивні методики для того, щоб людину включити у проблему і «викачувати» з неї гроші.
Втім, випадки, щоб когось із психологів притягнули до карної чи адміністративної відповідальності за порушення етичних норм або неправильні дії у професійній галузі, наразі невідомі. Єдине, що можуть зробити незадоволені роботою психолога, це звернутися у Товариство із захисту прав споживачів зі скаргою на погану якість наданих послуг. Адже психотерапія, по суті, товар, і якщо людина заплатила за це гроші, то вона має право домагатися сатисфакції, у тому числі й судової.
– Кажуть, відомий американський психолог Річард Бендлер іноді обкладав своїх клієнтів 3-поверховими матюками, але робив це не тому, що хотів скривдити людину, а тому, що хотів їй допомогти. Які табу на поведінку психолога накладає етичний кодекс психолога в Україні?
– Взагалі-то індивідуальний підхід до клієнта передбачає використання різних методик. Але при цьому слід пам’ятати дві речі: «не нашкодь» і «бажай людині добра, намагайся їй допомогти». Що ж стосується українського етичного кодексу психолога, то його прийнято ще у 1991 році на I з’їзді Товариства психологів. Між іншим, одним із найважливіших етичних принципів психолога є конфіденційність. Психолог зобов’язаний дотримуватися конфіденційності в усьому, що стосується взаємин із клієнтом, його особистого життя і життєвих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми небезпечні для клієнта й інших людей.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
