СОВИ, ЛЕБЕДІ ТА ЛЕЛЕКИ ЖИВУТЬ У РОСОШІ. Одна сова може врятувати тонну зерна
«Мамо, до нас лебеді прийшли жити», — стаття з таким заголовком два роки тому вийшла у нашій газеті. Ми писали про те, як дев’ятикласник Росошанської школи Липовецького району врятував лебедів. Їх зграя тієї зими полетіла зі ставка, поруч з яким живе Ваня, а двоє лебедів — мама та пташенятко — залишилися.
Лебедиця була поранена і не могла злетіти, а маленький лебідь залишився із нею. У замерзлому ставку був маленький острівок води, де вони жили, а їжі ставало все менше... Саме у цей момент птахів помітив Ваня і забрав їх додому, тим самим врятувавши від смерті. Зараз хлопець навчається в 11-му класі, а лебедиця так і залишилася жити у Вані.
- Маленький лебідь наступного року полетів, — розповів Ваня, — а лебедиця так і не змогла. Тому залишилася жити з нами. Ми її називаємо просто — Гуся. Ганяє домашніх птахів і відчуває себе тут головною. Навесні, коли на ставок повертаються лебеді, вона іде до них. Та Гусю гонять, і вона повертається додому.
Зараз на ставку у Росоші знову поселилися ці граціозні птахи. Може, вони відчувають, що тут безпечно і поруч живуть добрі люди, тому кожного року повертаються...
А у Росоші багато пташок. У селі є 12 лелечих гнізд, і всі — біля житла людей, які навіть допомагають пташкам. Адже лелека — символ добра і спокою. Кажуть, що коли в твоєму дворі звив гніздо цей птах — на щастя.
Зовсім інше повір'я ходить про сову: якщо вона прилетить до хати та почне голосити, значить, сповіщає про щось недобре. Таких «віщунів» у Росоші дуже багато, вони живуть на деревах центральних вулиць, біля ставків та хат. Сірі сови з'явилися тут півтора року тому, і з тих пір Росошу можна вважати «совиним селом». Але чи то через повір'я, чи то люди вважають сову небезпечною пташкою, останнім часом їх почали відстрілювати. Та це робити не потрібно, - переконана вчителька біології Галина Павлишена. Адже сова — дуже корисна як санітар навколишнього середовища.
- Сови — це хижі птахи, які в основному харчуються мишами, гризунами, ховрахами, — розповідає Галина Григорівна. — Також це можуть бути маленькі пташки або навіть маленькі совенята, які не спроможні себе захистити.
Сови пристосовані до темряви, через це у них великі круглі очі, які можуть відрізняти предмети та об'єкти у темноті, у них дуже гострий слух, тому вони тільки вночі виходять на полювання і вважаються нічними птахами. Вдень їх майже неможливо побачити, бо вони відсипаються у дуплах та на деревах. Сови підселяються ближче до житла людей.
- Чому сови з'явилися саме у Росоші?
- Я вважаю, тому, що була дуже сприятлива зима. Снігу не було, тепле повітря — це дало великий розвиток гризунам, а це для сови — їжа. І природа врівноважила все, щоб миші не розплодилися, у нас з'явилися сови. Вони прилетіли і оселилися на нашій території. Вже півтора року тут живуть і розмножуються. Навіть деякі люди вже відстріл роблять. Бо коли багато сов і немає гризунів, вони легко можуть нападати на домашню птицю. Через це люди вважають їх шкідливими птахами. Але це не так. Одна сова, знищивши 5 полівок, може зберегти 1 тонну зерна. Так що вони велику користь приносять. Просто треба пояснювати, що сови є санітарами нашого середовища. Миші можуть призвести до загибелі цілих гектарів озимої пшениці.
Сич, пугач і інші сови занесені до Червоної книги. Хоча вони ще є в наших краях, але не в тій кількості, що раніше. І хоча вони і дошкуляють місцевим мешканцям ночами — голосять дуже, але з цим можна змиритися, знаючи, що вночі вони рятують наш хліб.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
