"МАБУТЬ, ВЕЛИКИЙ ГРІШНИК ЙДЕ З НАМИ", - говорили бедуїни нашій журналістці, яка побувала на Синайській горі, де багато століть тому Господь вручив Моїсею Скрижалі з 10-ма заповідями
Монастир святої Катерини біля гори Синай
Небо висіло зоряним покривалом. По невидимій стежці текла ріка жовтих вогників від ліхтариків прочан. І раптом зірки зникли.
Від глухого мороку не рятували навіть ліхтарики. Здавалося, ти залишилася одна у всьому світі. І тут вершини гір засвітилися від блискавок! Бедуїни злякалися більше, ніж ми — виявляється, останній раз гроза тут була 100 років тому! Пустився дощ, по обличчю боляче бив град, зірвався вітер — пісок вперемішку із дрібними камінцями — і раптом посипав сніг.
Бедуїни, які щоночі виходять на гору, були шоковані. Снігу молоді араби взагалі не пам’ятають, а отут усе в одну ніч! Навіть вони, досвідчені провідники, були не готові до такого холоду. Температура опустилася до -6 градусів. А всього кілька годин тому було +27.
– Якийсь великий грішник іде з нами, – сказав мені наш гід Семен (вони називають себе нашими іменами для зручності туристів). – Знаєш, хто підійметься на гору Мойсея й зустріне там світанок, тому прощаються всі гріхи. Хтось несе такий страшний гріх, що навіть небеса не хочуть його пускати на святу гору.
– Хочеш верблюд? – настирливі бедуїни чіпляються на початку шляху й супроводжують всі чотири години сходження. За це просять 10 доларів. Якщо відчуваєте, що не підніметесь – а гора Мойсея це 2285 м – ще перед тим, як сісти на верблюда домовляйтесь про ціну і їдьте. Але знайте – верблюд довезе вас тільки до Сходів Покаяння. Далі почнеться найважче – 3570 щаблів, вибитих у гранітній скелі.
Схід сонця зустрічають на вершині гори
...Я чула своє серце в кожній клітинці, на кінчиках пальців, у вухах і в шлунку. Я зрозуміла, чому бедуїни зав’язують собі обличчя – дихати неможливо. Допитливі японці добре підготувалися – теплі пуховики, зручні кросівки і... медичні маски на обличчях.
Подих збивається, повітря не вистачає, зупиняюся всі частіше. Але довго не постоїш, на вузькій стежці тобі в спину дихають попутники. І весь пройдений раніше серпантин здається недільною прогулянкою по полю.
Але, слава Богу, ось ми вже нагорі. Із подивом бачу, які навколо прірви та ущелини, і самій стає незрозуміло – як я сюди потрапила? У цю мить душі тих, хто зібрався на вершині – втомлених, замерзлих людей – огортає захоплення. І хто може заборонити називати його священним? З вершини гори відкривається вид, заради якого варто витратити сили на сходження. Нас було близько 1000 – поляків, французів, японців, іспанців, італійців – різномовних людей, котрі різними шляхами потрапили на цю святу землю. І ми всі чекали. Чекали того моменту, як і тисячі років тому, коли ось так, у променях світанкового сонця, саме на цій горі Мойсею явився Господь і вручив скрижалі – кам’яні дощечки з написаними на них Десятьма заповідями. Ці правила життя стали визначальними для трьох релігій світу, й ця подія описана у Біблії, Торі й Корані.
Воду на вершині продаватимуть по 2 долари за склянку
Близько 6-ї ранку тонка смужка світла розмалювала хмари. А потім миттєво з’явилося сонце. Протягом однієї хвилини з тонкої лінії вийшов яскравий диск. Як такого, ранку тут немає. Є ніч, а потім відразу яскравий сонячний день.
А потім почався спуск. Зазвичай він займає близько двох годин. Але через мороз, сніг і дощ за 4 години ми спустилися до підніжжя гори Джебель Муса (так називається гора Мойсея). Саме там знаходиться найбільша православна святиня – монастир святої Катерини.
Це єдиний православний монастир, який від дня відкриття у 330 році святою Оленою ні на день не закривався. За всю свою багатовікову історію він жодного разу не був розкрадений, ніби якась сила оберігала його. Коли у 641 році Синайський півострів завоювали араби, мешканці монастиря продовжували жити своїм життям, отримавши охоронну грамоту від самого пророка Мухаммеда. Пізніше всередині православного монастиря навіть з’явилася мечеть (!). Вона й зараз там стоїть.
Неопалима купина – кущ, який горів, але не згорав, коли Бог явився Мойсею
Монастир сьогодні – ще й найменша єпархія у світі. Зараз в обителі підвизається 20 монахів-греків. Але є один чернець із Росії, саме він і читає записки, які залишають наші прочани.
Бібліотека монастиря за своїми зібраннями релігійної літератури й манускриптів вважається другою після Ватикану. Тут багато російських ікон (близько 2200) і стародавніх книг. Все це можна подивитися у галереї, вхід у яку коштує на наші гроші всього 25 копійок.
Відкриттям для мене була й Неопалима купина. Вона існує! Більше того, росте всередині обителі. Біля неї багато туристів. Мусульмани-гіди, граючи на почуттях, пропонують написати своє заповітне бажання, вкласти в огорожу, за якою росте Купина, і дотягтися до живої гілочки куща. Через цей варварський звичай нижні гілки вікової Неопалимої купини обдерті. Але вона усе ще жива...
Взагалі ж я не планувала поїздку в Єгипет. Більше того, навіть не припускала, що потраплю на святу гору Моїсея і прикладуся до чесної десниці великомучениці Катерини. Але тепер знаю – це Господь висмикнув мене з холодної Вінниці і подарував це паломництво. Я ходила по тих же місцях, де ступала нога Бога й де дотепер два десятки ченців, як і тисячі років тому, моляться про порятунок усього світу.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
