КРИВОХИЖИНЦI ВIД ГОЛОДУ ВРЯТУВАВ ГОЛОВА КОЛГОСПУ БАРАБАН
За його вказiвкою тричi на день на колгоспнiй кухнi для селян варили «бандерiвку»...
Мабуть, у кожного з нас є дорога серцю фотографiя. Для 80-рiчного вiнничанина, пiдполковника у вiдставцi Петра Iвановича Бойка це знiмок далекого 33-го року – перше фото у його життi. Нагадує воно йому не лише про рiдну неньку Ганну Андрiянiвну та сусiдського хлопчика Стьопу (Степана Канчука) з с.Кривохижинцi Мурованокуриловецького району. Те фото, зроблене молодим учителем, який квартирував у сусiдiв, – нiмий свiдок його виживання.
– У 33-му менi було шiсть рокiв, – каже Петро Iванович. – Пам’ятаю, вранцi мама давала менi пiсний, аж синiй гарбузовий суп, якусь перепiчку замiсть хлiба, а сама поспiшала у колгосп на роботу. До колгоспу селян заганяли тодi силомiць. Усуспiльнювалася робоча худоба, конi, сiльськогосподарський реманент. Але нашiй сiм’ї пощастило: батько сам подав заяву у колгосп i нам залишили корову. По сутi, наша Фасоля i врятувала нас вiд голодомору, а ще – тодiшнiй голова господарства Павло Петрович Барабан, який органiзував у тi важкi роки на колгоспнiй їдальнi гаряче харчування для селян. Тричi на день люди з гладущиками у руках вишиковувалися у чергу на подвiр’ї колишнього помiщицького фiльварку Чихачова за «бандерiвкою» (щось на зразок просяного супу) та куснем хлiба. «Хто прийде голодний – не вiдмовляти нiкому!» – такою була вказiвка Павла Петровича. I село вижило. Якщо в iнших населених пунктах люди пухли з голоду, траплялися жахливi випадки людоїдства, то у Кривохижинцях з 1300 чоловiк померло вiд голоду лише 120 чоловiк.
Павло Барабан був людиною надзвичайною, дуже порядною i чесною. Дружина давала йому на обiд шматок мамалиги, але коли, iдучи на роботу, вiн зустрiчав голодну дитину, то завжди вiддавав той харч. I це при тому, що у самого було семеро дiтей i часто-густо самим не було що їсти. Якось, пригадую, пiсля роботи вiн зайшов до нас додому. Мiй батько у колгоспi був завгоспом, то Павло Петрович звернувся до нього пiдписати накладну в касу взаємодопомоги, аби виписати в рахунок нового врожаю центнер пшеницi. Це був голова колгоспу з оплатою працi пiвтора трудодня.
Коли ж розпочалася Велика Вiтчизняна, старi дiди, проводжаючи Павла Барабана та його трьох синiв на фронт, знiмали шапки, низько кланялися i благословляли, аби вiн повернувся живий. Мабуть, силою молитви батько Барабан та всi три його сини повернулися з фронту.
– Оце спостерiгаю за нашими нинiшнiми керiвниками, депутатами, бiзнесменами, – каже Петро Бойко, – i думаю: якби вони дiлилися своїми мiльйонами так, як наш голова Барабан з бiдними дiтьми та голодними громадянами села, нам би заздрив увесь свiт.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
