КАЇТИНА КРИНИЦЯ "ГОВОРИТЬ" ...ДЗВОНАМИ та зцілює від багатьох хвороб
Про цю надзвичайну криничку з цілющою водою, що у видолинку поблизу села Джуринці Немирівського району, знають навіть поляки. Щороку на десяту п’ятницю після Великодня приїздять сюди, аби разом з подолянами скуштувати благодатної води.
Православні священики та монахи запалюють свічки, читають молитви, а в кінці дійства обливають усіх водою з кринички. Кажуть, що людина, яка отримала таке «хрещення», не буде хворіти цілий рік. У кого хворі очі — вмиваються джерелицею. Виліковуються навіть безплідні жінки. Тож воду звідтіля везуть бідонами...
Місцеве населення називає криничку «Каїтина криниця». Я спершу подумала, що це від назви мінералу каїтин. Проте Оксана Обертинська, учитель географії Джуринецької СЗШ I-II ІІступенів, розповіла з цього приводу цікаву легенду.
Свого часу Оксана Петрівна працювала над дипломною роботою на тему «Туристичні ресурси Немирівського району», і зібрані нею розповіді старожилів про Каїтину криницю увійшли до розділу «Сакральні об’єкти».
...Ця місцина знаходиться поблизу так званого «Чорного шляху», яким на нашу землю сунули монголо-татари. В одному селі жила закохана молода пара. Обоє так палко кохали одне одного, що майже ніколи не розлучалися. Але одного разу, коли багатьох чоловіків не було вдома, село захопили вороги. Усіх старих та тих, хто чинив опір, повбивали, а молодь та особливо красунь-дівчат забрали, щоб продати на невільничому ринку.
Коли закоханий юнак не знайшов своєї дівчини, вирішив піти у монастир, який знаходився між теперішніми селами Криштопівка Іллінецького та Джуринці Немирівського району. Сумуючи за своєю коханою, він часто виходив за мури обителі, спускався у балку і там тужив. А невдовзі, аби було де усамітнюватися і молитися, у тій же балці, біля кринички, побудував церкву. Іноді туди приходили люди з села помолитися та покаятися за свої гріхи. Між собою вони називали той храм «Церква каяття».
Якось на село знову напали монголо-татари. Порятунок селяни знайшли саме там, у церкві, що в балці за селом. Людей було дуже багато. Вони вбігли до храму і зачинилися. І така у них була ненависть до ворогів, що вони просили Бога, аби земля розступилася і забрала їх у свої надра.
Неймовірно, але саме так і сталося. Очевидно, від великої кількості людей церква увійшла в землю. Залишилася тільки криничка – Каїтина криниця.
Те, що вода у ній цілюща, люди помітили давно. А ще кажуть, що у великі релігійні свята з кринички чути... церковні дзвони.
– Я довгий час у це не вірив, – зізнався Валерій Коваль, директор Джуринецької школи.
– Якщо чесно, то взагалі не був віруючим, якось рука не піднімалася перехреститися. А оце торік на десяту неділю після Великодня дружина попросила повезти її до кринички. Діло було під обід. Люди вже потроху розійшлися. Лише одна старенька бабця ревно молилася біля кринички. Коли ми підійшли. ближче, дружина каже: «Ану, прислухайся. Ти нічого не чуєш?». Спершу я подумав, що то мобілка. Перевірив – ні, не телефон. Високочастотний гул долинав з кринички. Тривало це хвилин 12. Це чуло ще чоловік десять, котрі саме над’їхали машинами. Усі були приголомшені. А найцікавіше те, що у часі звуки з кринички збіглися із початком служби у сільському храмі у Джуринцях. То я після того усі роботи кинув і пішов до церкви.
Сільчани вірять, що Каїтина криниця, котру свого часу розчистили місцеві школярі, а фермер Микола Сікорський побудував там бесідку, невдовзі стане місцем паломництва. Вже сьогодні на десяту неділю після Великодня там збирається до двох сотень віруючих.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
