"ТIЛЬКИ ПЕРЕД СМЕРТЮ МАМА РОЗПОВІЛА ПРАВДУ ПРО БАТЬКА"
«Допоможiть менi знайти мого батька. На жаль, у свiдоцтвi про народження в графi «батько» у мене стоїть прочерк. Тiльки перед смертю мама розповiла правду про мого батька. Його звати Степан Никодимович Кириленко, 1926 року народження, народився у Немировi. У 1955 роцi працював начальником Ленiнського РВВС м. Львова. До речi, цього року i в цьому мiстi я народилася.
Тату! Нам вiд тебе нiчого не треба, ми любимо i шукаємо тебе, у нас є все, окрiм тебе. Може, батька вже немає в живих, але якщо є родичi – вiдгукнiться.
Наталя Соцька, м.Вiнниця, пров. Литовський, 11, кв. 7, тел. 26-68-68».
«ПОДРУГА ЖИЛА ПО ВУЛ. КЕЛЕЦЬКIЙ»
«Я, Нану Євгенiя Онуфрiївна, шукаю Загребельну (дiвоче Пугач) Раїсу Iванiвну, 1955 р.н., яка народилась у селі Людавка Жмеринського району Вiнницької областi.
У 1970-73 роках вчились разом у Кишиневi у КПЕТ. Останнiй раз зустрiчалися в 1990-91 роках. Пiсля цього зв‘язок перервався. На той момент вона проживала у Вiнницi по вул. Келецькiй, 97а, кв. 212. Буду чекати i надiятися».
«ВЖЕ КIЛЬКА РОКIВ ВIД ТIТКИ НЕМАЄ ЛИСТIВ»
«Я, Алексєєва (Токарєва) Нiна Миколаївна, шукаю тiтку Ракчеєву Марiю Степанiвну. Народилася вона 23 квiтня 1913 року в м.Опочка (зараз Псковської областi). Пiсля вiйни, залишившись вдовою, проживала одна в Українi. Працювала на Немирiвському цукровому заводi i жила у селищi вiд цього ж заводу. Але нi вулицi, ні номера будинку там не було, усi поштовi вiдправлення ми робили на Немирiвський цукрозавод – їх поштовим вiддiленням була Ковалiвка.
Протягом багатьох рокiв мiж нами був зв’язок. Але вже кiлька рокiв я не отримую нiяких новин. I на усi мої запити немає нiякої вiдповiдi. Менi вже 81 рiк, а душа така неспокiйна. Вся надiя на вас – допоможiть дiзнатись хоч що-небудь про долю моєї тiтки».
«ЗА НОМЕРОМ МОГО СИНА ВIДПОВIЛА ЖIНКА, ЯКА СКАЗАЛА, ЩО КУПИЛА ЦЕЙ ТЕЛЕФОН НА ВОКЗАЛI»
У листопадi 2006 року Олександр Єрмаков поїхав шукати роботу у Київ. Там, на залiзничному вокзалi, бiля метро i примiського вокзалу, збираються люди, якi шукають роботу.
Через мiсяць за мiсцем проживання батькiв у сiльраду надiйшло повiдомлення, що «Олександр Єрмаков знаходиться у Київському розподiльнику». Його мама справдi знайшла сина у розподiльнику без паспорта. Вона його хотiла забрати додому, але вiн вiдмовився, говорив, що хоче повернутися до хазяїна i буде там працювати. З того часу i до 15 сiчня 2007 року мама ще спiлкувалась з сином по телефону. Саша сказав, що 16 сiчня хазяїн переводить їх на новий об‘єкт i має виплатити грошi. Ця остання розмова не закiнчилася, тому що обiрвався зв’язок. 16 сiчня мати по телефону додзвонилась, але вiдповiла чужа жiнка i сказала, що телефон вона купила на вокзалi у високого чорнявого чоловiка. А Саша невисокого зросту. Бiльше зв’язку з ним не було. Подивiться на фото, може, десь його бачили.
Нагадуємо, що через редакцiю газети «33-й канал» ви можете подати у розшук свої рiдних i близьких у Всеросiйську службу пошуку «Жди меня» на телеканалi «ОРТ». Усi вашi звернення розмiщуються на iнтернет-сайтi програми www.poisk.vid.ru. Якщо загубились у цьому свiтi – пишiть, заходьте, ми зробимо усе, щоб щасливих людей стало бiльше.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
