ПЕРШИЙ У СВIТI ОРДЕН ПИРОГОВА ОТРИМАВ ВIННИЦЬКИЙ МУЗЕЙ-САДИБА. Там видатний вчений провiв свої останнi роки
Для усiх лiкарiв iм’я видатного вченого та хiрурга Миколи Пирогова стоїть на першому мiсцi. I саме на Вiнниччинi у своєму маєтку вiн провiв свої останнi роки.
Тепер це мiсце стало своєрiдною Меккою для медикiв всього свiту, а для вiнничан – справжньою перлиною. I днями до Нацiонального музею-садиби iменi Пирогова прибули шановнi гостi iз Росiї, представники Нацiонального комiтету суспiльних нагород, щоб вручити директору Галинi Собчук орден Пирогова пiд номером 1. Наш музей став першим у свiтi закладом, який удостоївся такої нагороди!
– Ми приїхали з почесною мiсiєю, – сказав Микола Васильович Дроздов, генерал-полковник, 1-й вiце-президент Академiї проблем безпеки та охорони правопорядку, – подякувати за вашу працю та за все, що ви зробили. Нацiональний комiтет суспiльних нагород у Росiї був створений кiлька рокiв тому та започаткував ряд нагород, якi носять iм’я видатних дiячiв полiтики, науки, культури. I нещодавно з’явився новий орден Миколи Пирогова. Адже ми знаємо, що медицина грає величезну роль у життi кожної людини. Одним iз основоположникiв сучасної медицини був саме цей вчений. Тому першим орденом президiя вирiшила нагородити Нацiональний музей-садибу iменi Пирогова на Вiнниччинi. Наступнi ордени будуть врученi медичним та учбовим закладам, музеям.
– Хто ще отримує нагороди вiд комiтету?
– Рiзними орденами вiдзначенi видатнi дiячi, прем’єр-мiнiстри країн, зокрема, Маргарет Тетчер, дiячi науки, культури, вiйськовi керманичi i В’єтнаму, i Китаю, i Європи.
Директорка музею Галина Собчук була дуже зворушена:
– Ми отримували рiзнi нагороди, але такої ще не було. Це для нас дуже велика честь. Я вдячна долi, що працюю тут майже 50 рокiв. А до цього тут працював мiй чоловiк 20 рокiв директором, тому ця земля для нас дуже дорога, i бiльше нiж домiвка. Дякую, що ви оцiнили нас так високо.
Гостi сказали, що не розумiли, чому Пирогов обрав для своєї садиби саме це мiсце. Але коли побачили, то зрозумiли –спокiйне гарне мiсце, будинок, побудований за проектом самого Пирогова. Важко повiрити, що Микола Iванович опинився тут майже випадково. У видатного хiрурга був безкомпромiсний характер, вiн завжди прагнув до справедливостi. Навiть київський генерал-губернатор написав у столицю: «Або я, або Пирогов…». Тому вiн розумiв, що нiде не зможе затриматися i що потрiбно купити собi оселю, адже нiякого спадку у нього не було. Спочатку хотiв оселитися поблизу Києва, але там було дуже дорого. Подiльська губернiя у тi часи входила у володiння Київського округу, i вiн об’їжджав цi мiсця. Садиба на той час продавалася, за неї запросили 90 тисяч рублiв срiблом. Таких грошей у нього не було. Тому вiн заплатив частково i здав садибу в оренду, сам поїхав за кордон. Протягом 12 рокiв вiн тут не був хазяїном. А коли остаточно осiв у Вишнi, продовжив медичну практику.
Внесок його у розвиток свiтової медицини важко переоцiнити. У 23 роки Пирогов став професором, у 26 – завiдуючим кафедрою хiрургiї, у 36 рокiв – академiком. Вiн був великим вiртуозом хiрургiчної практики. Важкi операцiї робив дуже швидко. Мiг видалити каменi з сечового пухиря за 1,5 хвилини – неймовiрний результат! На операцiї Миколи Iвановича приходили дивитися рiзнi люди, досвiдченi професори. Але деякi навiть не встигали дiстати годинник, щоб засiкти час, а операцiя вже була закiнчена. I це у тi часи, коли ефективнi знеболюючi засоби не були вiдомi.…
До речi, саме Пирогов вперше застосував гiпс i ефiр як ефективнi знеболюючi. Спочатку видатний вчений проводив експерименти на тваринах, а коли прийшов час випробовувати на людинi, iншої кандидатури, нiж вiн сам, не було. Те, що йому дуже часто довелося вдихати ефiрнi випаровування, пiдiрвало здоров’я вченого. Помер Микола Iванович Пирогов у своєму вишенському маєтку.
– Все наше мiсто носить iм’я цього видатного вченого, – зазначив ректор медичного унiверситету Василь Мороз. – Наш унiверситет i найбiльша лiкарня, одна iз центральних вулиць. Iдеї Пирогова живуть i розвиваються, до нас приїжджають вченi з багатьох країн свiту. Шлях медика повинен починатися з цiєї священної землi, i це дiйсно мiсток дружби мiж вченими i людьми рiзних країн.
– Пирогов для мене непересiчна особа, яка Українi дає шанс впродовж бiльше нiж ста рокiв таки стати центром медичної практики та науки у свiтi, – додав присутнiй пiд час подiї заступник мiнiстра охорони здоров’я Василь Iвасюк. – Пирогов свої останнi 20 рокiв прожив в Українi, тут пiдняв свiй авторитет до найвищого рiвня. Тому наша країна таки має почати його поцiновувати. Спитати когось з маленьких українцiв, що в Українi є таке, чого нiде бiльше у свiтi немає? У росiян є Ленiн в Мавзолеї. Але це мумiя, яку ребальзамують вже разiв 50, i там тiльки кiстки його залишилися, а все решта штучне. А тiло Пирогова нетлiнне. Вiн винайшов речi, якi не тiльки пiдняли хiрургiчну майстернiсть до найвищого рiвня, а й стали основоположними у рятуваннi людей i будуть такими довiку. I мiй вчитель, академiк Кульчицький, брав участь у ребальзамацiї Пирогова, за що отримав державну нагороду. Тому це мiсце для мене особливе, бо тут працював мiй вчитель, який став менi другим батьком пiсля смертi мого рiдного. I я радий з того, що Росiя поцiновує, згадує i Пирогова. Я дуже сподiваюся, що в української влади вистачить клепки у головi для того, щоб на вiдповiдному рiвнi шанувати Пирогова, який дає нам шанс стати на пiонерський рiвень у медицинi.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
