У НЕМИРОВI ДОНЬКА ПУШКIНА НАТАША ЗАКОХАЛАСЯ У СИНА... ВБИВЦI СВОГО БАТЬКА
Геніального російського поета Олександра Пушкіна смертельно поранив на дуелі Дантес. Це знають усі. Але істинним вбивцею Пушкіна був не Дантес.
Легковажний гульвіса-француз був лише виконавцем, або, як кажуть зараз, «кілером», іграшкою в руках справжніх вбивць. Адже Пушкіна ненавиділо все «великосветское общество» на чолі з царем Миколою І. Царський уряд та аристократичний Петербург давно шукали нагоди розправитися з гострим на язик поетом. І така нагода трапилася.
...До дружини Олександра Сергiйовича, вiдомої московської красунi Гончарової, почав вiдкрито залицятися офiцер кiнної гвардiї Дантес. Цим i скористалося царське оточення. За таємною вказiвкою Миколи I шеф жандармiв граф Бенкендорф та його перший помiчник генерал Леонтiй Дубельт пiдготували фальшивi листи з компроматом на Пушкiна. Це й спровокувало 27 сiчня 1837 року дуель. Слiд зауважити, що смертельно поранений Пушкiн все ж знайшов сили вистрiлити у вiдповiдь, але Дантес встиг прикрити груди i був поранений у руку.
Усе прогресивне людство було обурене брутальною поведiнкою царизму щодо великого поета. Але хто б мiг подумати, що через якихось одинадцять рокiв донька Пушкiна Наталя закохається у сина одного iз справжнiх вбивць свого батька – поручика Василя Дубельта! До того ж, роман Пушкiної та Дубельта закрутився у... Немировi. Як це сталося?
Справа у тому, що з сiм’єю Пушкiна дружнi стосунки пiдтримував генерал Павло Кисельов, правнук Адама Кисельова, вiдомого дипломата та українського князя. Вiн i запросив Пушкiних влiтку 1847 року погостювати у Немировi. Там якраз розташувалася штаб-квартира армiйського корпусу. I ось на одному з бенкетiв, який власник Немирова Станiслав Потоцький влаштував на честь дня народження своєї доньки Ольги, Наташа Пушкiна познайомилася iз ад’ютантом Кисельова поручиком Василем Дубельтом. Згодом вiн освiдчився i запропонував їй руку та серце. Наташа погодилася, i вже взимку наступного року вiдбулося весiлля. Якийсь час Дубельт ще служив, а, вийшовши у вiдставку, переїхав з родиною до Iталiї.
Володимир СТЕПАНЮК, м. Гнiвань
PS. Що стосується генерала Павла Кисельова, то у його бiографiї теж був епiзод, пов’язаний з дуеллю. У 1823 роцi, перебуваючи на посадi начальника штабу Другої армiї, Кисельов оглядав Одеський пiхотний полк i виявив серйознi недолiки. У рiзкiй формi вiн зробив зауваження командировi полку Мордвiнову. А той, сприйнявши це як особисту образу, викликав генерала на дуель. Полковник Мордвiнов стрiляв першим, але не влучив. Кисельов же вбив суперника. На той час дуелi в армiї були забороненi, тож про цю «НП» начальник головного штабу князь Волконський поспiшив доповiсти Олександру I. Але, за збiгом обставин, тодi ж до царя пiдiйшов ад’ютант i сповiстив, що цариця дуже погано себе почуває. Iмператор, вислухавши Волконського, байдуже махнув рукою i... поспiшив до дружини. Князь Волконський особисто знав Кисельова i вирiшив бiльше не нагадувати царю про дуель, а рапорт поклав «пiд сукно».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
