ЗАМІСТЬ ЗАРОБІТКІВ СІМ'Я "ВЛЕТІЛА" НА СТО "БАКСІВ"
Відкривши одну з газет, Рома та Леся побачили оголошення кадрового агентства (КА), що розгорнуло бурхливу діяльність у Вінниці та області: «Терміново потрібні робітники (200 чол.) на збір персиків, винограду у Крим. Житло, харчування — безкоштовно. З/п 100-150 грн./день».
- Ми, звичайно, зраділи що зможемо підзаробити, дружина пішла у відпустку заради цього, — розповідає Роман, — тож негайно подалися до обласного центру за указаною адресою шукати КА на вул. І. Богуна.
В офісі дівчина Ксюша люб'язно зустріла потенційних клієнтів, нарозповідавши стільки цікавого про майбутнє місце роботи й про такі шикарні заробітки (кіло персиків — гривня!) та умови праці, що від неї подружжя вийшло з підписаним договором, який передбачає «...проінформувати клієнта про потенційних роботодавців і вакансії на території України. Після підписання договору клієнт отримує направлення до потенційного роботодавця до повного працевлаштування...», за що заплатили по 100 грн. з носа. Ще Ксюша «дала» щасливій парі квитки на потяг в один кінець на омріяний берег Чорного моря (адже саме там КА обіцяло проживання), за які пара виклала ще по сотні кровних, звичайно, переплативши.
- Нас влаштовували такі умови, — каже Леся. — Працювати передбачалось з четвертої ранку до 12-ї. За словами Ксюші, жити ми мали у будиночках чи гуртожитках за 2 км від моря, дворазове харчування, морське повітря - і все це безкоштовно!!! Також обіцявся щотижневий аванс по 50 грн. «Тож грошей з собою не беріть, хіба на цигарки», - наказувала Ксюша. Прихопивши найнеобхідніше, вирушили в дорогу. Коли прибули на місце, то жахнулися.
Буквою «П» стояли «столипінські вагони». Це і було місцем проживання заробітчан. Вода привозна, на весь табір три розетки у так званій їдальні-вагоні на чоловік 200, дерев’яні нари замість ліжок, «купе» від «купе» відгороджене брудними простирадлами, антисанітарія жахлива!
- Нас розбудили охоронці о пів на четверту ранку і автобусами доправили до саду персиків, — продовжує Рома. — Зла як меч бригадирша Каріна відразу попередила: «Кто не сделаєт норми (80 ящиків персиків, а це більш як півтонни на п’ятьох), кушаєт за шесть грівень, кто сделаєт — за три». Сказала вона також, що «работаєм» без сніданків, бо «нічерта не заработаєтє». Працювали ми без «перекурів», насилу назбирали 64 ящики персиків. Коли ж звернулись із претензією щодо умов і таких заробітків (20-30 грн. в день), бригадирша гаркнула: «Я ж говорила ім у Виннице, штоб не вралі!»
Завезли нас у так звану їдальню, в руки тицьнули по тарілці баланди, а не їжі, як собакам кидали по четвертушці хліба. Від усього просто вивертало.
- Один з робітників, який по контракту пропрацював 24 дні і розірвав його, показав нам квитанцію про зароблене, — каже Леся, — 450 грн., потім йшли відрахування всякі, з них 200 грн. (!) за обіди «безкоштовні», бо ж сніданків не було. Ще відрахували за житло, воду, світло – і у нього залишилась жалюгідна сотня. Так жорстоко там карають тих, хто достроково розриває контракт. Тож ми не наважились його підписувати і звернулись до бригадирші по розрахунок і наші паспорти. Та не хотіла нас слухати, дотримала до сутінок, документи жбурнула з порогу, грошей не віддала. Ми запізнювались на останній автобус з тієї злощасної Андріївки і попросились переночувати в рахунок заробленого: «Пошлі вон отсюда! Охрана!»
- Добре, що ми не встигли проїсти всіх грошей на зворотну дорогу. А в інших їх не було, тож покинути обіцяний рай вони не змогли. Ми вважаємо себе ошуканими, - кажуть Леся і Рома, - що нам робити?
В результаті замість «доброго зарібку» подружжя «влетіло» майже на 600 гривень, отримавши при цьому незабутні враження від спілкування з потенційним роботодавцем, який, за словами «кинутих», має заробітчан з усіх куточків України за звичайнісіньких рабів. До речі, у договорі КА є такі кілька пунктів, на які наші герої не звернули уваги «...КА не несе відповідальності перед третіми особами і за їх дії, ...сума за послуги поверненню не підлягає... клієнт з умовами ознайомлений, претензій не має».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
