НА ВIНЧАННI СВЯЩЕНИК ПОЗИЧИВ ЯКОВУ ТА МАРIЇ ОБРУЧКИ. Та це не завадило подружжю Рябих прожити у злагодi 50 рокiв
«Золоте весiлля в вас,
Свято небуденне!
В добрий ви зустрiлись час,
Hашi батьку й нене»...
Ось так поетично-трепетно 29 вересня вiтали дiти Якова Романовича та Марiю Андрiївну Рябих з с. Українка Лiтинського району.
Весiлля органiзували за всiма правилами: зi сватами й свашками, свiтилками i дружками, музиками...
– Ми не дуже цього хотiли, – зашарiвшись пiд бiлим покривалом фати, казала Марiя Андрiївна. – Ну, якi з нас iз дiдом «молодi»? Але дiти – донька Галя та сини Женя i Вова – наполягли. Тепер он, бачите, чи не найдужче гукають «Гiрко!»...
– А як таким чудовим батькам не влаштувати свято? – дивувався наймолодший, Володимир. – Вони ж у нас найкращi у свiтi.
Якiв та Марiя – обоє з Українки. Знали одне одного змалку, разом до школи ходили, потiм до клубу. Вона – дiвчина видна, та ще й на рiк старша за Яшу, тож той спершу не знав, як пiдступитися до дiвчини. Але одного дня...
– Я поспiшала до подруги, – пригадує Марiя Андрiївна. – Десь на пiвдорозi зустрiла Яшу, вiн iшов до магазину. Привiталися, розговорилися... З того часу – разом. I знаєте – жодного разу не пожалкувала, що вийшла за нього. Менi всi жiнки у селi заздрять. От, чесно скажу: у мене цi квiти не цвiли б (подвiр’я Рябих потопає у квiтах – авт.) i стiльки вишиванок у хатi не було б, якби поряд зi мною не було такого доброго чоловiка.
– А весiлля своє пам’ятаєте?
– Авжеж, – жваво приєднується до розмови Якiв Романович. – Наїдкiв таких, як тепер, на столах не було. I свою кохану тещу я взував не у модельнi шкiрянi чобiтки, а у битi валянки. Зате гуляли майже тиждень, музики ще в середу грали. Марiя була у зеленому костюмi (мода на весiльнi сукнi тодi до сiл ще не дiйшла), на головi фата з парафiновими квiточками, на грудях – коралi... Красуня!
Свiй шлюб молодi освятили у сiльськiй церквi. А що обручок не мали (обоє були iз незаможних сiмей: у Марiї батько не повернувся з фронту, у сiм’ї Якова, крiм нього, було ще п’ятеро братiв), то мiсцевий батюшка... позичив їх на час обряду.
– Тодi, – розповiдає «золота» наречена, – заможнiшим молодим спускали у церквi панiкадило. Ми ж про це навiть не мрiяли. I раптом пiд час вiнчання це панiкадило опускають. Уся церква – аж засiяла. Як з’ясувалося, цю послугу нам оплатив мiй дядько.
А ось розписувалися Марiя з Яковом майже через чверть столiття, у 70-му, коли вже мали, по сутi, дорослих дiтей. Кажуть, треба було якiсь документи утрясти, а то, навряд чи спецiально робили б це. Для щастя, переконанi, печатка у паспортi – не головне.
Звичайно, i у них були певнi труднощi. Майже одразу пiсля народження доньки Якова забрали в армiю. Потiм подружжю довелося самим будувати хату i Якiв, оскiльки з грiшми було сутужно, подався на лiсозаготiвлi у Карелiю. Далi – праця до сьомого поту у колгоспi: вiн – механiзатор, вона – у ланцi, на буряках. Бувало, Якiв справиться ранiше – i до Марiї, у поле, помагати.
– Я й досi пам’ятаю, – каже син Володимир, – як носив татовi у поле «тормозок». Яка ж то була радiсть, коли вiн ще й катав мене на комбайнi! А взагалi, ми вдячнi нашим батькам за те, що виховали нас, дали освiту i вивели в люди. Вони у нас – золотi.
– Це дiти у нас золотi, – заперечила Марiя Андрiївна. – I такi ж добрi зять Сергiй та невiстки Тоня й Наташа. Обдарували нас чотирма онуками. Вже й двох правнукiв маємо: 6-рiчного Вовочку та Яночку, якiй ось-ось буде рiчок.
Кажуть, що за 50 рокiв подружнього життя стосунки стають такi ж коштовнi, як золото. Тож за традицiєю, дiти дарують батькам на цей ювiлей новi обручки, оскiльки руки, якi носили їх пiвсторiччя, змiнилися, а золото стерлося. Але Марiя та Якiв Рябi вiдмовили дiтей дарувати такий дорогий подарунок: «Вiк прожили без тих обручок, то навiщо вони нам зараз?».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
