Скільки довелося водити свого сина на аналіз крові у дитячу поліклініку – завжди дивує ставлення батьків до дитини. Ось приходить мама з трьома хлопчиками, мовчки і швидко виконує всі інструкції лаборанта і спокійно йде. Iнша намагається втримати у себе на колінах дворічного карапуза, сама вже на межі істерики. Досить молода бабуся роздратовано зриває образу на лаборантах, а внучка у цей час ховається у коридорі.
Найбільше у таких ситуаціях шкода дітей. Адже якщо ви виховуєте дитину, ви виховуєте її завжди, навіть у черзі або на прийомі у лікаря. Помітила: якщо мама спокійна і доброзичлива, то її дитина поводиться так само, а, значить, переживає менший стрес.
Про це ми говоримо з вінницьким лікарем-лаборантом Тетяною Мороз, яка вже має 18-річний стаж роботи у лабораторії при дитячій поліклініці:
– Мами, не сприймайте здачу аналізів як тортури, а лаборантів – як мучителів. Напередодні здачі крові не треба розказувати дитині і родичам, який завтра кошмар вас чекає. Якщо у дитини близькі стосунки з татом, краще хай він відведе його на аналіз. Діти з батьками поводяться набагато спокійніше.
Перед здачею крові удома пограйте «в лабораторію»: візьміть олівець або шприц без голки і запропонуйте малюку «взяти кров» у ляльки або у вас. Потім поміняйтеся: потрібно несильно торкнути пальчик «голочкою», потім злегка обхопити його і потримати секундочку. Мені цей прийом допомагав і перед щепленнями, коли мої діти були ще малими. Ми «робили уколи» всім іграшкам, потім один одному, веселилися і сміялися. На щепленні за кілька секунд справжнього уколу сини не лякалися, ситуація вже обіграна і знайома.
– Як можна пояснити дитині, для чого потрібно колоти пальчик?
– Якщо малюк вже може зрозуміти вашу розповідь, то розкажіть, що в крові є червоні і білі клітинки, червоні клітинки потрібні, щоб переносити кисень, а білі – щоб перемогти мікробів. Потрібно, щоб лікар подивився, які ці клітинки у вашого малюка, а то, може, їм потрібна підмога – смачна вітамінка.
Якщо дитина запитує, чи буде їй боляче, відповідайте чесно, що буде боляче, та зовсім трішки. Адже всі-всі люди здавали кров, і ви здавали, і тато, і бабуся, і дідусь, і це зовсім не страшно. А ще можна навіть подивитися, які у тітоньки, яка там працює, різнокольорові пробірки, скляночки і палички.
– Але все це можна пояснити дитині, яка ще не знає, що таке аналізи. А якщо у дитини вже є страх перед лаборантом?
– Спробуйте попередньо домовитися з лаборантами про те, щоб провести «екскурсію» по лабораторії, подивитися у мікроскоп. Це, звичайно, буває важко, але коли дитина по-справжньому панікує, можна спробувати. До нас якось намагалися затягнути дівчинку п’яти років, яка панічно боялася заходити у лабораторію. Ледве її заспокоїли, я показала їй нашу роботу, у мікроскоп ми подивилися на кров, на мікробів і навіть на волосинку. Після цього вона погодилася здати кров, мало того, сказала, що вирішила стати лікарем.
Під час аналізу, якщо лаборант працює мовчки, відволікайте малюка розмовами про кішечок, собачок, машинки. Не напружуйтеся самі і не говоріть про те, як ви страшно боїтеся здавати кров.
Після аналізу похваліть малюка, навіть якщо він і плакав. Можна дати цукерочку, сирок, яблучко. Якщо дитина скаржиться, що їй боляче, пожалійте її, скажіть, що так буває, але зовсім скоро все минеться.
Якщо ви знаєте, що в лабораторії зазвичай велика черга, візьміть іграшку або книжку. І намагайтеся не допускати конфліктів та криків у черзі.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
