ЯК УНИКНУТИ КАТАСТРОФИ. За останнi роки в Українi значно зросла кiлькiсть судинних захворювань. А iнсульт "молодшає"
Українськi медики занепокоєнi: за останнi п’ять рокiв у нашiй державi зафiксовано пiдвищення рiвня смертностi вiд iнсульту на 36%.
Впродовж останнього десятилiття у пiвтора раза зросла кiлькiсть дiтей, якi померли вiд захворювання системи кровообiгу. На жаль, вiтчизнянi лiкарi змушенi констатувати: за останнi роки хвороба значно «помолодшала». Якщо ще 20 рокiв тому крововилив у сорокарiчних сприймався як катастрофа, то нинi iнсульт не щадить й молодих людей, деяким з яких немає й двадцяти.
У нас чомусь прийнято вважати, що найпоширенiше захворювання – iнфаркт мiокарда. Справдi, донедавна так i було. Однак нинi iнсульти трапляються втричi частiше за iнфаркт. Критичне становище з цiєю патологiєю не тiльки у нас, в Українi, а й в усьому свiтi. На кожнi 100 мiльйонiв жителiв планети щорiчно припадає 500 тисяч iнсультiв i криз судин головного мозку. А всього у свiтi щорiчно реєструють близько шести мiльйонiв таких випадкiв.
Коли йдеться про складне захворювання, нiхто не може знати, як ситуацiя розвиватиметься надалi. Взагалi всi розмови про гарантiї на одужання видаються менi, м’яко кажучи, нечесними. Адже тут треба враховувати дуже багато чинникiв, серед яких один з найголовнiших – бажання i готовнiсть самого хворого пiднятися над недугою. Недаремно ж кажуть: нас троє – лiкар, пацiєнт i хвороба. I вiд того, на чиєму боцi хворий – лiкаря чи недуги – залежить дуже багато.
Медики називають iнсульт катастрофою головного мозку. Адже йдеться про порушення найважливiшої для життя людини функцiї, iнтенсивне пошкодження нiжних тканин. Часто людина стає зовсiм безпорадною, а тi, кому вдається подолати цей гострий перiод, зазвичай залишаються iнвалiдами на все життя. Ця патологiя не тiльки важка, а й поширена, рiвень захворюваностi на неї в Українi невпинно зростає. Що медична наука може протиставити такiй невеселiй тенденцiї?
У нас так вже склалося, що люди в основному сподiваються на допомогу медицини. Так, лiкарi допоможуть, але й вiд самої людини багато залежить, вiд її способу життя, ставлення до свого здоров’я. Якщо людина зловживає алкоголем, курить, непомiрна у своїх потребах, зокрема в їжi, якщо малорухлива, ще й зазнає постiйних стресiв, – вона наближає себе до iнсульту. Не останню роль вiдiграє й екологiчний чинник – забруднення повiтря, води, їжi. Однак повернемося до медицини. Маємо два напрями – лiкувальний i профiлактичний. Звiсно, набагато краще зробити все можливе, аби не захворiти, тобто вiддати перевагу профiлактицi.
Виникненню iнсульту, iнших судинних захворювань сучасна медицина протиставляє дiагностичну й лiкувальну технiку, про яку ще недавно лiкарi могли тiльки мрiяти. За останнє десятилiття клiнiки помiтно збагатилися досконалiшим лiкувальним обладнанням. Це дає змогу запроваджувати новiтнi медичнi технологiї, якi допомагають боротися з недугою. До реоенцелографiї, капiляроскопiї додалися сучасна ультразвукова дiагностика судин головного мозку; ангiографiя, комп’ютерна, магнiтно-резонансна томографiя. Цi новi методи дослiдження дають змогу виявити не тiльки причини судинних порушень, а й змiни, якi стали причиною певного дискомфорту в людини ще до виникнення iнсульту чи iншого серйозного захворювання. Цьому сприяє нова галузь неврологiї – ангiоневрологiя.
Ранiше стан, що передує хворобi, був майже недоступний для дослiдження.
А це надзвичайно важливо для вироблення тактики лiкування. На початковому етапi хвороби набагато легше запобiгти важким наслiдкам. Дуже шкода, що люди недооцiнюють важливiсть вчасного звернення до лiкаря. Головний мозок, як жоден iнший орган, потребує безперервної роботи системи кровообiгу, вiн запрограмований природою на чiтку регулярнiсть живлення. I якщо цю систему пiдтримувати на належному рiвнi, неприємностей можна уникнути. А для цього треба постiйно контролювати стан свого органiзму, особливо з вiком, i пiдтримувати його за допомогою профiлактичних курсiв лiкування. Особливо, коли вже був iнсульт або якась iнша судинна патологiя. Важливим є й спадковий чинник, його треба враховувати всiм, хто дбайливо ставиться до свого здоров’я. Тим паче, що iнсульт – хвороба пiдступна, небезпечна. Навiть змiна погоди, тим бiльше, стресова ситуацiя, вiд якої нiхто з нас не застрахований, може викликати, особливо у людей старшого вiку, розрив судин i крововилив у мозок.
Найчастiше спричиняють судиннi патологiї захворювання, якi розвиваються поступово, внаслiдок порушення роботи судин, це так званi судиннi енцефалопатiї. Часто причиною погiршення кровообiгу головного мозку стає склеротичне ураження, тобто звуження отвору судини, емболiя – закупорка судини шматочком атеросклеротичної бляшки, вiдiрваної вiд її поверхнi, тромбом. У всiх випадках спостерiгається рiзке погiршення кровообiгу мозку.
Була чудовою iдея диспансеризацiї; бiда у тому, що вона знайшла свiй вияв бiльше на паперi, нiж у дiйсностi. Якби цю iдею вдалося втiлити у життя, нинiшня картина захворюваностi була б значно благополучнiшою. Так, завдяки масовiй диспансеризацiї вдалося б зменшити кiлькiсть хронiчних i гострих захворювань, зекономити мiльйони бюджетних коштiв, яких нам нинi так не вистачає. Та наш порятунок не тiльки у диспансеризацiї, реалiзацiя якого нинi проблематична. Кожен iз нас без затрат коштiв може пiдтримувати здоров’я на належному рiвнi, якщо поставиться до цiєї справи серйозно.
А що для цього потрiбно? Вiдповiдний спосiб життя плюс комплексний медичний огляд хоча б раз на рiк. Кожен автолюбитель знає: навеснi його машина повинна пройти техогляд, аби «поламана машина» не пiдвела у дорозi. То чому ж ми не поспiшаємо перевiрити стан свого здоров’я?
Ф. ПИЛИПЕНКО,
лiкар вищої категорiї, викладач Вiнницької фiлiї Унiверситету сучасних знань
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
