"НАВІТЬ КОХАНОК ЧИНОВНИКИ УТРИМУЮТЬ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ. Багато ходить розмов про цинічність влади. Та ви навіть не знаєте, наскільки вона, ця влада, може бути цинічною"
«Я хочу розповісти вам свою історію, як зараз дівчат у Вінниці влаштовують на пости помічників чи секретарів на державну службу. Я сама з простої сім’ї, грошей небагато, тож роботу шукала постійно. Почула про конкурс на місце секретаря від подруги. Але куди без освіти... Вона мене заспокоїла: якщо сподобаюсь керівнику, то він візьме і без освіти. А потім, мовляв, вступиш, не переживай. На конкурсі керівник на мене зиркнув, запросив на співбесіду.
Пообіцяв робоче місце, але, щоб отримати його, треба або заплатити до двох тисяч доларів, або віддатися. Натяки я зрозуміла, тільки посміхнулась і кивнула головою. Як він сказав мені тоді: «Тобі пощастило, ти мені сподобалась!» І попросив залишитися на обід для більш плідного контакту. Я залишилась з ним у кімнаті, він зачинив за мною двері, і ми «пообідали», якщо це можна так назвати. Я тоді, пам'ятаю, дивилась на його шкіряні диван та крісла, на все те добро, що там було, і думала: «Скільки ж у нього грошей багато». А гроші то не його витрачаються на все це, а державні, такі кабінети тільки високі чини дозволяють собі. Він тільки попросив з його помічницею про це не говорити, бо вона у нього вже давно — образиться.
Куди мені діватися було... роботи немає, а тут місце таке гарне. І не зовсім він і бридкий. Маю роботу, за державний кошт вступила до вузу на заочну форму навчання. Шеф допоміг, я йому одразу сподобалась, тому що мовчазна і нікому нічого не розказую. Тому і пишу до вас, щоб хоч ви мене вислухали.
До керівника уже звикла, іноді навіть речі йому зашиваю, якщо раптом щось порветься. Познайомилась з іншими секретарками, вони майже всі під шефами. У кого на роботі почався роман, кого взяли на роботу, щоб не давати «кишенькових» своїй молодій дівчині. Нехай краще працює на державу, і під рукою — зручно. Причому, в залежності від того, хто коханка – чи секретарка, чи помічник, – інша може за неї всю роботу робити. А та ще й через ревнощі підставляє роботящу в документах.
А багато є дівчат, які влаштувались на роботу через батьків та родичів. То ті таке терплять. Якщо керівнику закортіло, то він може підійти поцілувати і обняти. А якщо дівчина відмовляє, то її можуть перевести до когось іншого, в інший кабінет, до другого службовця, ніби за конкурсом не пройшла. Конкурс у них простий – розставляй ноги та носи в обід каву чи чай.
Навіть така історія була: одна секретарка фиркала своєму шефові, сперечалася з ним, коли він до неї залицявся. То на конкурс підвищення кваліфікації прийшли всі. Нікому питання не ставили, тільки їй. Ще й з підтекстом сексуальним. Вона гримнула на них і одразу вилетіла в інший кабінет. Жалкує тепер, покірною треба бути. А мій шеф уважний до мене, дарує на всі свята косметику. Я все думала, мабуть, йому нема що робити, лише ходити купувати це все. Та потім зрозуміла, що він купує у своєї помічниці — постійної коханки – цю косметику. Дає їй заробити. Іноді, коли дають хабар, то він може нам по купюрі дати. За мовчанку.
Почуття настільки різні переповнюють: з одного боку, роботу отримала, навчаюся у гарному вузі. З іншого – серце болить, якою ціною, але тут майже всі такі. На роботу в держслужбу зараз влаштуватися простим смертним професіоналам, які мають спеціальну освіту і стоять у черзі, — нереально. І начебто місце є, начебто вільне, та от тільки не для професіоналів. Ось і виходить, що за державні кошти утримують навіть коханок наші деякі цинічні держслужбовці».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
