"БОГИНЮ" ІЗ ПУРПУРІВЦІВ" "ЗАМОВИВ" БОС, який прокрався", - стверджують члени секти
Шалену хвилю відгуків викликала стаття минулого номера газети «Замок «богині» в Пурпурівцях», який буцімто побудували своїми руками та на власні кошти учні однієї із шкіл духовного розвитку – дуже схожої на секту. Адже ситуація, що склалась у самій школі та за її межами, коли одні втікачі із замку «богині» вимагають повернення їхніх коштів, а інші згадують моральні та фізичні тортури, шокує своєю відвертістю... Невже таке добровільне, примусове чи гіпнотичне «рабство» можливе тут, у нас, під Вінницею?
Ось що написали у редакцію учасники цих подій:
«Собственно мое письмо направлено Роману Ковальскому по поводу его статьи «Замок «богини» в Пурпуровцах».
Я понимаю, что желтую прессу никто не отменял и свободу слова и печати тоже, но писать откровенную ложь и не подтвержденную фактами информацию только со слов человека, который в первый раз к вам пришел и «заказал» статью, по крайней мере, некорректно, если не сказать – преступно. Я работал на той стройке, и поверьте (так же, как вы, поверил вашему «заказчику»), правды о том, что некая «богиня» строила себе резиденцию, нет никакой. Насколько я знаю, была общественная организация, которая в складчину строила себе помещение для занятий и совместного отдыха, сообща они собрали деньги, сообща этот дом строили (что и подтверждают соседи). И на каком-то моменте директор этой организации проворовался. Люди этот момент отследили и попросили дать отчет о его деятельности, на что последовало его заявление, что этот дом является его собственностью и собственностью его семьи (все участки были оформлены на членов его семьи и близких родственников) и никаких отчетов он давать не будет. Началась судебная тяжба, и тепер, пытаясь уйти от ответа, этот директор и члены его семьи на все стороны кричат, что они «спасшиеся от секты» (которую, получается, сами и создали и были во главе ее?). Так где же правда? В том, что вы с готовностью печатаете в своей газете, или то, что есть на самом деле? На данный момент этот директор находится под следствием. Люди, которые теперь пытаются вернуть свои вклады, вынуждены читать эту ложь.
С уважением, Денис»
– Ви написали таке! Ви що, не боїтесь помсти чи їхнього енергетичного удару? Ви просто погано уявляєте, з чим зв’язались... Бо мені тільки дивом вдалось вирватись із цієї школи чи, якщо хочете, секти, – розповів 41-річний вінничанин Олександр. – Але спершу я був настільки щасливий, що познайомився із цими людьми, що став учнем цих двох «вчительок» із Харкова, коли вони вперше, ще у 90-х, приїхали до Вінниці навчати нас пошуку сенсу життя на Землі. Взагалі у них було три центри – Харківська академія йоги, Вінниця та Сімферополь. У нашому місті заняття проходили і досі проходять у спортзалі однієї середньої школи на Замості, куди приходять до сотні чоловік. Інші групи займаються у невідомих загалу місцях, є свої групи у районах та інших областях. Нам заявляли, що школа офіційно зареєстрована, платить податки і в конфлікт із законом не вступає...
Те, що ці «вчителі» – ясновидці, дуже серйозні психологи, гіпнотизери і багаті духовно люди – це 100%. Уже перші заняття сколихнули мій внутрішній світ, і я до глибини душі повірив їм, ходив практично на всі платні заняття, семінари і тренінги... Дружина була проти, але я бачив сенс життя тільки у цьому і тому витрачав на духовний ріст весь вільний час та 5-ту частину своїх доходів.
Вершиною занять були літні школи, коли із наметами у Бохоники чи Пурпурівці в мальовничі місця на 2-3 тижні виїздили усі учні з «вчителями» і на березі річки шліфували техніку енергетичного спілкування, дихання та медитації, які тривали з ранку до ночі. Тут тобі не потрібно було нічого – ні сім’ї, ні побуту, навіть треба було не митись... Відбувався такий стрибок у душі, який я порівнюю лише із школою тибетських монахів із Шаоліня.
Щодо техніки ребефінгу, то це спеціальна система дихання, так званої «собаки на бігу», під проводом вчителя... Суть у тому, що мозок і легені від частого вдихання насичуються киснем і під спеціальну музику та словесний супровід «старшого» ти майже наяву, в своїй уяві, проходиш усі стадії свого життя – від зародження плоду в лоні матері до виходу по родових шляхах під час пологів... Дуже крута «штука»... і після цього ти починаєш жити в цьому «собачому бігу», весь час ходиш із цим придиханням, і затягує так... Лекції, семінари, зустрічі. Все було нормально до тих пір, доки я не запитав «вчителя» про щось із її особистого життя! Знаєте, це було розцінено як спробу проникнення всередину її «матриці». І це на 1000% заборонено, після чого мене почали енергетично пресувати – одного разу я відчув такий потужний удар, що лише стійка бару в одному з домів дозволила втриматись на ногах і... молитва. Я просив тоді Бога усіма можливими словами врятувати мене – і дивом вистояв. Та з їхніми можливостями космічних каналів, енергетикою та ясновидством це були тільки перші санкції проти мене. Бо там є чітка структура та ієрархія: на вершині «вчителі» – гуру, потім старші, середні та молодші інспектори, їхні помічники та 1-2 курс... Піраміда!
Я був курсачем, і мої сумніви у правдивості слів учителів посіяли перші зерна недовіри, яку зміцнило спілкування із «втікачами» з інших духовних шкіл. А коли я поспілкувався із психологом і на власні очі крок за кроком, ложка за ложкою побачив ту неправду, дезінформацію та брехню у вченні та лекціях, більше не міг терпіти і через місяць при всіх сказав – я йду від вас. А мені так легко сказали – ну, що ж, йди! Але які до мене, як до заблудлої вівці, були застосовані санкції «вчителями», які демонічні вібрації – я не хочу і не можу сказати. По-перше, це мене видасть, по-друге, навіть страшно згадувати ті дні та миті, коли «вовки» намагались роздерти мене як жертву... І найбільше я боявся за рідних. А погрози «СМСками», оголошення підлі та «напряги» – це якісь нові методи впливу на «баранів». І це в секті, яка проповідує свободу особи, свободу вибору та думки?
Як я вистояв? Мені допомогли рідні, дружина, діти, які 5 років терпіли все це моє навчання і чекали повернення. Тепер сенс життя для мене – це родина, дітки, робота, радість кожного дня... Хоча з тих випробувань я виніс такий безцінний досвід, дотепер сам для себе читаю духовні книги, роблю гімнастику, дихаю, і мене більше не трусить той масовий гіпноз... Тому, якщо це моє одкровення дозволить вирватись із їхніх пут, знайти в собі сили і без «гуру» бути духовно багатим та не носити їм «податі» вже не сотнями, а тисячами – я буду вважати свою місію виконаною. Будьте сильними, тримайтесь, і Бог вам допоможе. Бо після виходу чи втечі із духовної школи я сам для себе поїхав у Києво-Печерську Лавру, просто постояв там, і мене відпустило... Нехай віра зцілить вас.
«Я не знаю, хто і на які гроші будував той замок, але моя сестра точно віднесла на щось таке подібне гроші, – написав Микола В. із Вінниці. – Бо коли рік тому ми поділили батьківський спадок, то їй дісталось не мало – не багато – 20 тисяч доларів... Перше, що їй було потрібно – помінятись із доплатою на більшу квартиру, бо з двома дорослими дітьми в 1-кімнатній як жити? Але все, на що їй вистачило – комп’ютер для доньки, поїздка на море і дешева шубка. Ну, на 3, максимум 5 тисяч доларів тягнуть усі ці витрати. А де решта? Вона загадково мовчить і мені як старшому брату не каже. Всю тему переводить на віру, на своїх духовних вчителів, техніку та тренінги... Бо, мовляв, дітям потрібно лише гармонійно розвиватись, це їхнє головне багатство, і крапка... Думаю, саме там, у таких домах губляться гроші та долі. Як витягти сестру з цього зачарованого кола, як її розтрусити і повернути до життя? Може, хтось мені порадить, бо я на грані зриву. Допоможіть!!!»
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
