"ПРИЙНЯВШИ ХВОРУ З ПІДОЗРОЮ НА СИФІЛІС, ми могли б піддати ризику 300 підопічних і персонал", - кажуть у Тиврівському будинку-інтернаті
“Ми, колектив Тиврівського будинку-інтернату геріатричного профілю, хочемо відповісти на публікацію у вашій газеті статті від 2.04.08 Сергія Драпалюка «З підозрою на сифіліс інваліда, стару жінку, викинули з будинку-інтернату”.
Зрозумійте нас вірно: ми не хочемо показати себе очищеними від висловлених на нашу адресу нарікань, а намагаємось донести до громадськості області істину, просимо поставитися до нас неупереджено та справедливо.
Річ у тім, що є цілий ряд буденних, поточних виробничих питань у кожній установі. І для нас дивно, що дехто із медичних працівників-тиврівчан не розуміє елементарних речей - не можна перекладати відповідальність за свої вчинки на плечі колег. До того ж, не слід було перебільшувати і роздувати до вселенських масштабів дану ситуацію і проявляти свою некомпетентність, відсутність знань ключових моментів щодо санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів.
У випадку, про який йдеться у статті, медичні працівники нашого закладу діяли згідно з існуючими нормативами. А якщо під час перебування підопічної Захарової М.П. у ЦРЛ у неї було запідозрено інфекційне захворювання, то її потрібно було дообстежити, а при необхідності і пролікувати у лікарняному закладі, а не в житловому будинку, який для наших 300 підопічних є останнім притулком, останнім прихистком, останнім острівцем людського тепла і надії.
Ми турбуємось не лише про одну людину – Захарову Марію Пилипівну, а й про всіх, хто у нас проживає. До неї ставляться не гірше, ніж до інших підопічних. Нікому із родичів наших підопічних не приходить у голову контролювати роботу медперсоналу. Якщо вже говорити відверто, то і про запідозрене у її сестри захворювання Віра Максимівна дізналась не у нашому закладі, а ще до цього, під час лікування сестри у ЦРЛ. Щодо виписки Захарової М.П. без обстеження, то медпункт нашого закладу є амбулаторним підрозділом, у нас відсутні діагностична апаратура, відповідні штати, не в нашій компетенції проводити дообстеження хворих, тим більш, коли вони перед цим перебували на стацлікуванні у лікарні.
Згідно з відповідними директивними документами Міністерства праці і соціальної політики, у чиєму підпорядкуванні ми знаходимось, медичну допомогу нашим підопічним повинен надавати лікувальний заклад за місцем розташування будинку-інтернату, тобто Тиврівська ЦРЛ, керівництву якої не варто забувати про це.
Щодо усіх цих «обурень» «порад фахівців», «жахливого сну» – це все фантазії Віри. Для справжніх фахівців, для знаючих, грамотних медиків та вдумливих, тверезо мислячих читачів зрозуміло, що це діє на свідомість громадян, бажання викликати співчуття до сестри підопічної і своєрідна сенсація.
Якщо говорити прямо, то після неодноразових телефонних розмов із райдерматологом Смолій Г.А., а далі – і з головним лікарем ЦРЛ Сташуком М.С., Захарова М.П. у супроводі двох чергових медпрацівників будинку-інтернату була доставлена у приймальне відділення ЦРЛ, функції якого виконує відділення швидкої медичної допомоги. Її не залишено надворі, а посаджено на кушетку у першій кімнаті відділення. А те, що головний лікар ЦРЛ не підтримав пропозицію лікарів нашого закладу госпіталізувати Захарову М.П. в інфекційне відділення ЦРЛ до отримання результатів специфічних серологічних досліджень та дообстеження на предмет уточнення діагнозу – його власне рішення. Згідно з наказом МОЗ України № 286 від 07.06.2004 року «Про удосконалення дерматовенерологічної допомоги населенню України», клінічних протоколів діагностики і лікування шкірвензахворювань, затверджених МОЗ України 15.10.2006 року, хворим із позитивними результатами неспецифічних серологічних реакцій необхідно провести певний обсяг клініко-лабораторних досліджень, консультації вузьких спеціалістів для підтвердження або заперечення діагнозу підозрюваного захворювання. Цим повинні займатися не у закладі соціального профілю, а – в лікарняному, під керівництвом лікаря-дерматолога. Направлення на госпіталізацію в інфекційний стаціонар, на обстеження в обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер повинен давати лікар-дерматовенеролог, а не лікарі будинку-інтернату, на чому наполягали у ЦРЛ.
Стосовно того, що підопічна недієздатна. Висновку спеціалізованої психіатричної ЛКК у неї немає. Виходить, перебуваючи у терапевтичному та хірургічному відділенні, вона була дієздатною, а в інфекційному мала стати недієздатною?
Коротко про причини попередньої госпіталізації жінки по швидкій допомозі у стаціонар ЦРЛ. Це сталося 16.02.2008 року, у вихідний день, коли чергували лише два середніх медпрацівники та 13 середніх молодших медсестер. З їхніх слів, у хворої із склеротичною гіпертензією розвинувся гіпертонічний криз, вірогідно, із явищами гострої лівошлуночкової недостатності. Грамотні фахівці добре знають, за скільки часу виникають гіпертонічні кризи, і не будуть розкидатися словами, що за хворою ніхто не спостерігав протягом декількох днів чи навіть тижнів. Своєї вини у тому, що повний обсяг ургентної допомоги не був наданий черговими медсестрами закладу, ми не знімаємо. З ними після цього була проведена відповідна розмова, їм було вказано на допущені недоліки, із середнім медперсоналом проведені заняття. Але виклик медпрацівниками закладу швидкої допомоги ЦРЛ назвати необгрунтованим також не можна.
Щодо того, «як хвору не допустили до місця проживання», що нею ніхто не цікавився, «і поселили її 14.03.2008 року у холодному ізоляторі» (до речі, там температура була +19°С, як і необхідно у нашому закладі).. Ми вже пояснили, що жінку відвезли у ЦРЛ на дообстеження, не здійснене до її виписки зі стаціонару, це зроблено не без відома відповідних фахівців; обстеженням та станом її здоров’я лікарі нашого закладу (Лавренчук Н.В. і Гавришків Н.В., імена яких названі у статті), цікавились у лікуючих лікарів. Дивно, що Віра приховала від кореспондента, що про лабораторне дослідження (різко позивну реакцію Васермана) вона вже знала, коли привезла сестру 03.03.2008 року, оскільки за декілька днів до виписки сестри з хірургічного відділення вона відвідала медпункт будинку-інтернату і стверджувала те, що лікар-дерматовенеролог поставила її до відома.
Наголошуючи на низькому професіоналізмі та бездушності наших медичних працівників, головний лікар ЦРЛ сам же і проявив у цій ситуації свою неспроможність та некомпетентність. Замість того, щоб убезпечити людей, які постійно проживають у будинку-інтернаті, у той час, коли треба було діяти злагоджено, він піддався особистим амбіціям, разом із райдерматовенерологом Смолій Г.А. переклали відповідальність на наші плечі і самоусунулись. Це не личить йому ні як чоловіку, ні як керівнику його рівня.
Нас обурює, що доля старенької жінки була використана сестрою та її прихильниками для дрібної помсти, а доглядом за нею займаються не рідні, не лікарня, а працівники нашого закладу. Ми тепер змушені обстежувати і її, і тих підопічних, хто на той період поступив у наш заклад, хоча і повинні вірити результатам обстежень, поданим до нас лікувальними закладами. Результати, отримані стосовно героїні газетної публікації, суперечливі, але, на жаль, на це закривають очі відповідні фахівці. Виконуючи припис державної санепідслужби до уточнення ситуації, задля того, щоб вберегти стареньку від проявів емоцій обурених підопічних нашого закладу, ми змушені продовжити її перебування в ізоляторі (хоча умови у ньому зовсім не гірші, ніж у звичайній кімнаті).
Наостанок ми ще раз хочемо зауважити, що, виконуючи свої професійні обов’язки, піклуємось про всіх своїх підопічних, і про Захарову М.П., і про 180 так званих «лежачих», які повністю потребують сторонньої допомоги, і про інших людей, хто проживає у будинку-інтернаті. Сподіваємось, що громадськість області, читачі вашої газети зрозуміють нас вірно”.
З повагою,
колектив працівників Тиврівського будинку-інтернату, підписи
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
