"МОЛОДІ СІМ'Ї, НАРОДЖУЙТЕ ДІТЕЙ! А ТО НАМ ЇХ НАРОДЯТЬ КИТАЙЦІ!" - закликав голова обласної ради на відкритті дитсадка у Кидрасівці
Кидрасівка — найвіддаленіше село Бершадського району, до нього з Вінниці їхати 3,5 години. На його околиці є цікава точка, де сходяться кордони Вінниччини, Одещини, Кіровоградщини і Черкащини. Заспівай пісню — у чотирьох областях буде чути! Кидрасівка — батьківщина голови обласної ради Григорія Заболотного, як він сам каже: «Тут мій пуп закопаний».
Село хоч і пишається знаменитим земляком, має статус «депресивного», люди роз'їжджаються по заробітках. У Кидрасівську школу зараз ходять 43 учні, а дитячого садочка тут не було дванадцять років. Як образно сказала місцева жителька Надія Кулинич: «Діти по корчах дичавіли…»
Так далі жити не можна! — вирішили депутати сільради. На їхнє клопотання облрада виділила 145 тис. грн., люди не пошкодували праці — і 11 липня дитячий садок «Вишенька» урочисто відкрили. Як відомо, Бершадський район — найбагатший в області. А от кидрасівська «Вишенька» по праву стала найкращим садочком у районі! Бачили б ви ігрову кімнату, спальні, кухню, кімнату особистої гігієни з гарячою водою, підлогу з підігрівом… Словом, зроблено все «по-бершадськи», добротно і якісно!
- Мої діти будуть гратись, навчатись, розвиватись, малювати і вчити віршики… А я спокійно можу йти на роботу, — раділа Наталя Кудрич, яка привела до «Вишеньки» сина і доньку.
11 липня дошкільнят і школярів буквально завалили подарунками — комп'ютер, музичний центр, м'які меблі, дитячий майданчик, набори іграшок, м'ячі, альбоми! А вже солодощів діти наїлись — досхочу! Для дорослих — безкоштовні ліки, шприци, тонометри і 3 тис. грн. на обладнання ФАПу. Жителі Кидрасівки вперше могли поспілкуватись з начальником обласного управління освіти Ігорем Івасюком і начальником обласного управління охорони здоров'я Олександром Жупановим, висловити їм свої побажання. Особливий подарунок Григорія Заболотного — ручної роботи ікона святого Миколи Чудотворця, написана у Києво-Печерській лаврі, — дорогого був вартий!
- Бог володар цього світу, а діти — ангели його! Навчайте їх духовності, патріотизму, любові і повазі до України, до її герба і прапора! — звернувся Григорій Заболотний до земляків. — Хай ростуть дітки у гарних сім'ях, хай не буде батьків, котрі кидають їх напризволяще. Сьогодні у селі поки що мало дітей, і я хочу звернутись до молоді — народжуйте! Бо якщо ви не будете народжувати маленьких українців, прийдуть китайці і понароджують нам своїх китайчат!
Мене звинувачують у тому, що я розпочав кампанію проти алкоголізму, але впевнений — пройде час, і люди скажуть спасибі. Не може так бути, щоб нація народжувалась і помирала у п'яному стані. Всім миром ми повинні боротись з алкоголізмом, самогоноварінням. Першим кроком у цій боротьбі стане відновлення на Вінниччині медвитверезників і ЛТП. Друге — ми повинні знати тих людей, які продають горілку неповнолітнім, які заради зайвої гривні приносять у сім'ї непоправне горе. Вони несуть людям зло і приречені на покарання — в тому числі, і кримінальне.
Свято продовжувалось, гарно співали і танцювали діти з Кидрасівки, з Флорино, їх уважно слухала вся громада. Ієрей Віталій освятив дитячий заклад — і перші 16 вихованців переступили його поріг. Нехай затишна обстановка, тепло і увага вихователів пробудять у цих сільських діточок найкращі моральні якості і високий інтелект! Бо саме з таких далеких куточків і починається наша держава.
Ірина ЗОНОВА
с. Кидрасівка, Бершадський район
ОБРАЗОК З ДИТИНСТВА ГРИГОРІЯ ЗАБОЛОТНОГО
- Електричне світло з'явилось у моїй рідній Кидрасівці тільки в 1958-59 роках. До того гасову лампу запалювали лише на свята, а по буднях світили тоненькими трісочками. Мерехтить трісочка біля печі, мама готує вечерю і розповідає:
- Під час війни у нас на одному березі стояли румуни, а на другому — німці. Селяни не корились ні тим, ні другим, йшли у ліс до партизанів. Найголовніший партизан у нас був Колесник. Румунам вдалось схопити його дружину з сином-немовлятком, і вони поставили жінці умову — якщо твій чоловік не вийде з лісу і не здасться — розстріляємо тебе! Колесник не вийшов. І жінку повели на розстріл у центр Кидрасівки. Все село вибігло, жінки голосять, чіпляються за румунів, просять відпустити. А жінка Колесника притиснула до себе дитину, йде і кланяється на всі боки: «Простіть мені, люди!». Підняла сина і жбурнула його прямо у натовп. Люди зловили… Жінку розстріляли. Колесник з фронтом пішов на Захід, і теж загинув на війні. А хлопчик виріс, вивчився…
Мама розказує, а ми, діти — нас було п'ятеро, — сидимо біля неї, слухаємо. Сліпуче світло першої електричної лампочки у нашій хаті ми запам'ятали на все життя! Кролі кинулись у клітках, мало не розвалили їх, коли раптом вночі стало світло, як вдень... Всі сусіди раділи, вибігли на вулицю, до стовпа, де загорівся яскравий ліхтар. Винесли, в кого які були харчі, святкували, співали…
Ми вже були дорослими, коли син Колесника, кадровий офіцер, гостював у Кидрасівці.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
