ВБИВЦЮ ДРУЖИНИ І ШУРИНА З БЕРШАДЩИНИ ЗАСУДИЛИ ДО ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
Двоє маленьких братів з села Берізки-Бершадські Бершадського району – вихованці дитячого будинку.
Бо хлопчики, ще не встигнувши подорослішати та піти до школи, вже назавжди втратили обох батьків. Нині їхня мати у могилі, а ще молодий батько проведе усе своє життя за гратами. За вбивство матері... і її брата... Хоча насправді вони втратили батьків ще раніше, бо батьки проміняли їх на горілку... І, певно, ріднішим став для них голова сільської ради Джулинки, куди відносяться і Берізки-Бершадські, Петро Швець. Він доглядав їх, голодних, обірваних, брудних, поки батьки з’ясовували стосунки за горілкою та переймались спиртними проблемами. Потім він же влаштував хлопчиків у добру родину, поки йшло слідство. І тепер відвідує їх.
А батькові хлопчиків, Олександру Андрійовичу, 26 років. Народився у рідних Берізках-Бершадських. Закінчив дев’ять класів школи, відслужив в армії, повернувся додому. У двадцять років зійшовся із набагато старшою за нього розлученою жінкою із дитиною від попереднього шлюбу, уродженкою Городища Піщанського району. Жив із нею у цивільному шлюбі. Згодом народились і спільні дітки – троє хлопчиків. Однак там не було родинного спокою і благополуччя. Натомість постійні бійки, чвари на горілчаному підгрунті, неодноразово через це мали приводи до сільського голови і місцевого дільничного, сільрада навіть готувала подання про позбавлення батьківських прав. Родинна атмосфера набула ще більшої напруги, коли до них з Городища переїхав молодший брат дружини. І хоч Петро Швець усіляко намагався допомогти молодій родині, знаходив роботу – усе було марно – на першому плані виступала горілка. Але тоді ніхто не міг передбачити кривавого фіналу, хоча усе поступово йшло до того...
Все почалось зі... смерті. У цій родині взимку два роки тому від важкої хвороби помер чотиримісячний синочок. Помер, за словами Сашка, ще й від п’яної байдужості матері, що ще більше роз’ятрило прогресуючу ненависть у його душі до дружини і її брата. Далі вже пролилась братова кров...
З матеріалів справи: «Періодично до них (родини – авт.) приїздив брат, з яким вони розпивали спиртні напої та з’ясовували стосунки. Наприкінці квітня – на початку травня 2007 року вночі він та шурин розпивали спиртні напої на веранді будинку, хоча він (Олександр Андрійович) з останнім був у неприязних стосунках через негідну поведінку щодо нього членів його родини. Шурин погано ставився до його дружини, його дітей, а ще брав речі, грошові кошти, які не повертав. Перед дверима будинку між ним та шурином виникла бійка, шурин вдарив того кулаком в обличчя, а Олександр, схопивши металеве пристосування для чистки взуття, вдарив ним шурина у спину, від чого той впав. Розлючений Олександр із помсти за образи... взяв металевий лом, що був біля стіни будинку, та наніс ним численні удари в ділянку голови, від чого той помер. Далі, впевнившись, що той не виявляє ознак життя, затягнув труп до погреба між будинком і сараєм, де і закопав»... Коли ж мати дружини приїхала до них, повідомив: «Cин одружився та поїхав жити у село Піщанку Чечельницького району, а ще... згвалтував якусь дівчину і тому змушений одружитись». А дружині, яка чула сварку, але нічого не бачила, сказав, що зламав йому руку, і щоб вона нікому не розповідала. Товаришу ж пояснив, що, мовляв, «бив його ногами аж до автобусної зупинки в центрі села, а потім дав п’ять гривень, посадив на попутний автомобіль ВАЗ та відправив додому». А на початку липня зникла і дружина Олександра. Невтішний чоловік розповідав, що «вона покинула його та дітей, вийшла заміж за іншого та переїхала проживати до м. Криве Озеро Миколаївської області». А ще казав, що жінка начебто втекла із незнайомим далекобійником і викрала у нього 650 гривень», і що приїжджала у село на Івана Купала із новим чоловіком уся в золотих прикрасах і у дорогому одязі. До речі, першу версію про Миколаївську область він повідав тещі, однак та не повірила і, довго нічого не знаючи про сина і доньку, звернулась до правоохоронців. Відчувало біду материне серце... І її донька дійсно була не на Миколаївщині, а тут, на Бершадщині, закопана у лісосмузі... Неподалік від брата... А перед третьою смертю у цій родині знову були сварка і бійка...
З матеріалів справи: «В кінці червня 2007 року близько 12 години дня він застав жінку вдома. Та перебувала у стані сильного алкологольного сп’яніння. На його пропозицію поговорити, вона ображала його дітей і батьків та продовжувала вживати спиртні напої. Оскільки така поведінка тривала декілька років, крім того, вона згадала про смерть їхньої третьої дитини, він розізлився, переніс дружину на віз, бо вона не могла чинити опір і самостійно пересуватись... Взявши із собою лом і лопату, він відвіз дружину до ями в лісосмузі між селами Устя та Берізки-Бершадські. Проїхавши поле, звернув до лісосмуги та зупинився біля ями, поклав дружину на край та із помсти, згадавши усі образи...»
«Я положив її біля ями і сказав їй в очі: «Я відправлю тебе туди, де син». Пішов, узяв лом, вдарив її по голові – раз чи два, не пам’ятаю. Скинув у яму і прикопав. Потом через некоторе время я приїжджав туда, просто осознав, що я зробив глупость. Але я вже не міг її вернути і не насмілювався прийти в міліцію. І приїжджав, стояв отут біля міліції і не міг зайти, бо хотів хоч чуть-чуть побути з дітьми...» – розповість згодом правоохоронцям. Але він ще продовжував грати у невинність. І навіть у серпні минулого року при голові сільради пояснив тещі про втечу жінки із незнайомим чоловіком. Однак досвідчені бершадські правоохоронці незабаром поставили усі крапки над «і».
Потім буде знахідка рештків його рідних та відтворення отих страшних подій, де Олександр розповість та покаже усе в деталях. На слідстві та на суді він буде гірко плакати та каятись у вчиненому. Але буде вже пізно...
Апеляційний суд Вінницької області засудив Олександра до довічного позбавлення волі. Верховний Суд України цей вирок залишив без змін...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
