ЧОМУ АРХЕОЛОГИ З НІМЕЧЧИНИ ВЕЛИ РОЗКОПКИ У ТИВРІВСЬКОМУ РАЙОНІ? У НАС ПРОЦВІТАЄ "ЧОРНИЙ РИНОК" ЗНАХІДОК МІЛІТАРІ… ДЕЯКІ З НИХ КОШТУЮТЬ НАВІТЬ МІЛЬЙОНИ…
- Минулого місяця на території Тиврівського району працювали археологи з Німеччини. Неподалік села Колюхове вони знайшли 140 грамів золота та останки німецьких солдатів, - розповідає місцевий історик. - Невідомо, хто підказав німцям, що саме там вони можуть знайти частину своєї історії. Втім, неважко здогадатись, що цей "хтось" непогано підзаробив на цій інформації…
Німеччина щедро спонсорує відродження своєї історії. На відміну від українських, німецькі політики платять великі гроші за знайдені на території України предмети військової мілітарії часів Другої світової війни та останків солдатів. Торгівля інформацією чи знахідками проходить на різних аукціонах, а також через офіційне посольство України в Німеччині. Головним постачальником військових цінностей з України залишаються "чорні копальники". Державні служби таке не цікавить. Український бюджет має інші пріоритети.
Як свідчать інтернет-видання, уряд Німеччини в середині 90-их проводив та фінансував на території України пошуки та захоронення останків солдатів вермахту. Подібної програми в Україні не було. У нас все простіше - знаходять випадково під час будівельних робіт кістки і хоронять їх у братській могилі. От і вся програма. А між іншим, практично у кожному селі ще живуть легенди і про танки, що лежать на дні рік, і про солдатські могили в ярах. Саме такими легендами користуються "чорні копальники". І йдуть вони вже не у відомі місця великих боїв, а в села і маленькі містечка. Ходять на гостину до старих людей та місцевих істориків, дізнаються цікаві факти і місця, де могли б бути захоронення, і тоді починають свою корисну справу…
Нелегальні археологи не користуються допомогою МВС, а самостійно ведуть розкопки на місцях боїв, ризикуючи підірватися на боєприпасах. Однак ризик часто виправданий - сьогодні у колекціонерів ціниться розкопана зброя, нагороди та жетони загиблих солдатів і особливо бойова техніка. Про це нам розповіли хлопці Олег та Сергій (з етичних міркувань імена змінені). Вони вже довгий час займаються пошуками німецької мілітарії та останків солдатів.
- Незрозуміло, чому, але німецькі раритети ціняться набагато дорожче, ніж радянські, - розповідає Сергій. - Для прикладу - розкопані танки "Тигр", "Пантера" можуть коштувати понад 2-3 мільйони євро, тоді як легендарний радянський "Т-34" - всього декілька сотень тисяч. Шукаємо і останки. Їх розміщення вказують жетони. Як правило, німецькі. Адже вони, на відміну від радянських, були металеві і добре збереглися. Статут зобов'язував їх носити солдатів та офіцерів, які працювали у польових умовах. На медальйоні наносилась інформація про групу крові, номер військової частини, особистий номер. За уставом, медальйон носився на шиї. На практиці їх часто носили у лівій нагрудній кишені мундира чи в портмоне. Якщо знаходиться тільки половинка жетона, виходить, поховання німцями враховано, тобто відомо, що людина тут загинула і похована. Якщо жетон цілий, то цей солдат пропав бяез вісти. Один час дуже сильно ганялися саме за “цілими" жетонами. Цікавий не сам жетон, а останки, що разом з ним розкопуються.
- Тоді інформація про знахідку передається в українське посольство у Німеччині, співробітники якого продовжують пошуки, - продовжує Олег. Є і такі, хто полює за німецькою атрибутикою. Це неофашисти - їм потрібні емблеми, ордени і навіть непрацююча зброя.
Про те, чому саме Тиврівщина привабила "чорних копальників", ми запитали у відомого у районі історика Олександра Коваля. Він розповів, що в район часто заїжджали іноземці, цікавились історією краю. І це були не тільки німці. Звістка про те, що у Колюхові жителі Німеччини нещодавно знайшли золото та останки своїх солдатів, здивувала всіх істориків.
- Напрошується питання - як німці могли знати, де покояться їх солдати? До цього, безумовно, причетні нелегальні копальники, - розповідає Олександр Коваль. - На території району було багато битв, і ймовірно, що в землі залишились останки та спорядження солдатів. Колись таких "археологів" не було, бо діяла археологічна поліція. Але близько трьох років тому вона перестала існувати. Без такого контролюючого органу нашу історію розкрадуть і продадуть.
А історія справді дорого коштує. У російських інтернет-магазинах німецькі каски часів Другої світової коштують від тисячі до 9 тисяч гривень, у залежності від моделі,Покупці вимагають, щоб вони знаходились у відмінному стані, максимум оригінальної краски. На відміну від інтернет-покупців, гніванчанин Василь скуповує всі каски по 12 гривень… На запитання: "Куди згодом продаєте каски?" - чоловік відповідати не захотів.
- Що з предметів мілітарії найчастіше продають в Інтернеті? - це питання ми поставили творцю одного із сайтів-магазинів Віктору. Спілкувалися в режимі Он-лайн.
Популярна нині холодна зброя - кортики, кинджали, шпаги, шаблі, еспадрони. Вона користується попитом у чиновників і начальства, а також у людей з "комплексами" - оскільки, беручи до рук зброю, така людина відчуває себе сильнішою. На першому місці - предмети з Німеччини та Російської імперії. Варто виокремити речі третього рейху, які в Україні коштують вдвічі дорожче, ніж у світі. Надзвичайно популярною є форма, її елементи, військова амуніція. Пріоритети - царська Росія та РККА (Рабоче-Крестьянская Красная Армия) і амуніція третього рейху.
Кинджал очільників національно-політичних учбових закладів 3-го рейху з написом - ціна 18 тисяч гривень.
Німецький штик-ніж зразка 1938 року, трофей, все оригінальне, крім підвіски - ціна 5 тисяч гривень.
Кортик морського офіцера третього рейху - ціна 1,5 тисячі доларів.
Кортик дипломата - ціна 5 тисяч доларів.
Кортик офіцера морської поліції - третій рейх, оригінал - ціна 5 тисяч доларів.
Кортик офіцера-будівельника - третій рейх, оригінал - ціна 3,5 тисячі доларів.
Кортик офіцера вермахту - третій рейх, оригінал - 800 доларів.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
