"МіГ" :: "ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ МИ ЗАБУВАЄМО ПРО РЕАЛЬНЕ ЖИТТЯ...

«Приходжу на роботу, включаю комп'ютер, йду робити каву, слідом заходжу в Інтернет, одразу «завантажую» «аську», електронну пошту, «жж», «в контакті» та «однокласники». І починається робочий день. Щоправда, доводиться часто відволікатись, бо з цими комунікаціями... То в «аську» хтось повідомлення кине, то в «однокласниках» хтось знайде, то в «жж» прокоментує. А час летить. А ввечері, коли хтось з друзів запропонує зустрітись, потягуючись біля комп'ютера, кажу: «А може, в «асьці» поспілкуємось, бо зима, на вулицю зовсім не хочеться». Так і життя проходить. Інтернет заміняє нам реальні події, зустрічі, розваги.

Раніше, аби поспілкуватись із друзями, ми ходили ліпити сніговиків та гратись у сніжки, ходили на футбол та у кафе на каву, весною насолоджувались грайливим повітрям, а влітку на річці влаштовували пікніки. Тепер усе це заміняє... Інтернет. Бо ж так зручно сидіти вдома, під теплою ковдрою, та стукати по клавіатурі. І стільки людей тут знайшлось, і однокласники, яких не бачила багато років, і друзі, які виїхали за кордон, і сусіди з нижнього поверху... Здавалося б, стільки можливостей поспілкуватись, але ж ти не бачиш та не відчуваєш, хто сидить по той бік монітору. Не бачиш їхніх очей, їхньої реакції, поглядів, посмішок, сліз, радості... Там сидять рідні люди, але вони ніби не живі, а завмерлі. Вони так само на автоматі стукають по клавіатурі – і на екрані з'являються букви... букви, які є твоїм життям.

Коли у 2006 році з’явився сайт «Однокласники», мільйони людей ринули у нього. Шукали своїх однолітків, з тими, з ким навчались у школі, університеті, друзів. Людей так захоплював цей сайт, що його почали називати вірусом. І у багатьох крупних компаніях сайт «Однокласники» блокують, аби працівники не відволікались від роботи.

Такі соціальні сайти — це не лише прогресивний бізнес, а такий собі наркотик, від якого важко відмовитись. Важко плюнути на звичний режим і почати ранок по-іншому. Не заходити в Інтернет, а жити реальністю. Спостерігати за яскравою веселкою, сірим морем, блакитним небом, за тим, що називається прекрасним реальним життям, де є емоції та справжні відчуття. Адже як приємно, випадково зустрівши приятеля, почути: «Привіт, друже. Я так давно тебе не бачив. Ходімо на пиво», – чи зібратись на такий бажаний «дєвішнік» та говорити з подругами про свої жіночі секрети, і на свята не розсилати стандартні листівки по Інтернету, а робити презенти рідним та бачити їхні усміхнені обличчя й неочікувану радість від сюрпризу. Як приємно, просто йдучи по вулиці, отримати від перехожого квіти чи самій їх комусь подарувати. Як приємно закидати один одного сніжками у перший день зими, бавитись з літнім фонтаном у спеку та «шоргати» осіннім листям восени, а весною перевтілюватись з гусениці у прекрасного метелика, який, наповнений енергією, хоче дихати та жити позитивом. Такого ніколи не буде у он-лайновому світі, таке є лише у реальному яскравому житті».

Юлія,
вінничанка

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 20 лютого 2008 p.

"ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ МИ ЗАБУВАЄМО ПРО РЕАЛЬНЕ ЖИТТЯ... А воно ж значно яскравіше!»