"МіГ" :: В ОКСФОРДІ І КЕМБРИДЖІ, НАЙКРАЩИХ ВУЗАХ СВІТУ, ПОБУВАВ НАШ КОРЕСПОНДЕНТ

Після моєї поїздки до Гарвардського університету, що у Сполучених Штатах Америки, пройшов час. Щиро вдячна вам за дискусію, яку ми жваво провели разом із вами навколо моєї публікації, та відгуки, запрошення до навчальних закладів Вінниці для обговорення.

Сьогодні я продовжую знайомити вас із найкращими вузами світу. Отож, я в Англії у двох університетах, які овіяні легендами та від назви яких вже тремтить голос – це Оксфорд та Кембридж.

Цікавим є те, що 4 найкращих вузи світу історично пов’язані між собою. Як відомо, спочатку була французька кузня науковців – Сорбонна. У відповідь їй одразу ж зреагувала Англія, і король поспішив відкрити Оксфорд.

Виник він вдалині від мирської суєти, у 80 кілометрах від Лондона, у містечку із такою ж назвою.

Потім Оксфорд закінчив священик Гарвард, якого доля занесла до США. І вже там, у так званій Новій Англії, у Бостоні він створив подібний до англійського вуз.

Всі ці вузи поєднує справжній аскетизм та консерватизм і до сьогодні.

Вже з часів заснування студентам Оксфорда приписані були суворі правила не тільки у навчанні, але й у поведінці. Як там тепер кажуть – не пити, не курити, не впадати у веселі пустощі і вже о 10-й спати у ліжку... Багато перших вихованців Оксфорда не дотримувались цих правил, і дійшло до того, що між найзапеклішими прихильниками «вільного норову» та паствою місцевого приходу англіканської церкви розгорілась війна. Дійшло до протистоянь «стінка на стінку» жителів міста та студентів, справжніх погромів. Половина студентів, а разом із ними і професура, змушені були переселитись у Кембридж. Так Оксфорд розділився і дав світові вже два найкращих вузи. Тепер у Кембриджі (не плутати із містечком Кембридж у США, біля Бостона, де розміщений Гарвардський університет) готують технарів – людей точних професій. А Оксфорд зосереджений на підготовці гуманітарної сфери та еліти нації.

Випускників цих вузів не беруть – хапають у всіх найпристойніших фірмах та відомствах світу...

В Оксфорді сьогодні нараховується 35 коледжів. Чому коледжів, адже у нас у таких закладах дають середню спеціальну освіту? Та тому, що там коледжами називаються факультети університету. Чим особливі ці видатні вузи світу? Суто англійською системою навчання, яка передбачає, окрім викладачів, які є у нас, за кожним учнем закріплення ще і педагога-наставника. Уявіть собі, що в його обов’язки входить щоденно пильнувати та повністю курувати молоду людину як особистість, слідкувати за її манерами, поведінкою, зовнішнім виглядом, розвитком та наполегливістю... За 5 років учитель-наставник у прямому значенні немовби ліпить громадянина країни Англія.

Тут вважається, що той наставник заслуговує шани, який зумів підготувати рівного собі вихованця. А якщо той таким не виявився, то це в однаковй мірі і вина студента – значить, недостойний... Символом Оксфорда вважаються башти-близнючки. Вони символізують зв’язок наставника та учня і дійсно спроектовані учителем та учнем архітектурного факультету...

Як не дивно, але у цих вузах, як і у всіх навчальних закладах Англії, особлива увага звертається на фізичну підготовку учня, на якому б факультеті чи у школі він не навчався. Якби багато наших мамочок побачили роздягнених і посинілих від холоду малюків, повзаючих у парках та скверах при пронизливому холоді, то їхньому обуренню не було б меж. А привчати дитину змалечку переносити холод – тут вже вікова традиція. Простуду, ГРЗ та бронхіт англійці взагалі хворобами не вважають. Кажуть, що їх у дітей навіть не лікують. Ждуть, доки самі не пройдуть, а за цей час у дитини виробиться імунітет...

Ви, напевно, чули, що традиційно в англійців ніколи ні за якої погоди не опалювались спальні. Там вважається, що тверезомисляча голова завжди має «бути у холоді, шлунок – у голоді, ноги – у теплі» (майже за Суворовим, який таким чином гартував доблесних воїнів). Не повірите, але й досі при «міленіумі на вулиці» у Оксфорді вони не опалюються. Там зовсім немає газу!!!

Традиції!!! І ці самі традиції прослідковуються буквально на кожному кроці.

Найпершою рисою у людини англійці вважають розсудливість. Лише та людина заслуговує на повагу, яка вміє не лише приборкати власний норов, але й повністю не керуватись емоціями. Більше того, особа, яка хоч якось їх проявляє – сміється, кричить чи розмахує руками, вважається «крейзі» – повністю ненормальною, погано вихованою і т.п. Однак це не стосується роботи артистів, співаків і т.п.

Стриманість, виваженість, самоповага – ось що одразу ж стає помітним у кожного студента вузу. Якщо англієць вам скаже: «Ви надміру емоційні...» – це нашими словами означатиме, що ти «недорозвинений ідіот, який не дружить із головою». Тут навіть такі слова – справжній вирок.

Контролюй, контролюй і ще раз контролюй свої манери, вчинки, спосіб життя та ситуацію. Це щоденно вдовбують студентам та учням...

Безперечно, англійці вважають себе неперевершеною і найкращою нацією світу. Інших вони ніколи не поставлять не те що вище – навіть в один ряд із собою. Але до всіх інших – нас вони ставляться приблизно як до дітей – по-доброму і поблажливо – мовляв, що з них візьмеш...

Чого б ви чекали, якби цілий день «стряпали» на кухні, приготували гору смачних та різноманітних страв, від ваших гостей?.. Зрозуміло, подяки. І так би зробила переважна більшість націй світу. Але не англійці... Бо вони піддали б вас нищівній критиці і нарікали б на те, що ви пристойних чоловіків та жінок цілий вечір спокушали всіма цими калоріями, а, отже, вони не могли вести себе невимушено і розслаблятись, а постійно долали у собі спокусу наїстися досхочу, а потім мали страждати – куди ж дівати ці калорії... А про транжирство – і так зрозуміло... Ось такі вони – сери!

Англійці настільки навчені на усьому економити, що тепер, коли у половини із них немає лічильників за послуги, вони все одно затикають умивальники і у набраній (до половини!!!) воді й досі вмиваються та миють посуд... Часом навіть не полощучи...

Навчання у Кембриджі та Оксфорді коштує для англійців півтори тисячі фунтів у рік. Це три тисячі доларів або 15 тисяч гривень. Чесно кажучи, деякі факультети нашого національного університету ім. Шевченка у Києві вже цю цифру подолали... Але при середній зарплаті 3000 доларів така сума англійців засмучує. І вони навіть проти цього протестують. А ось іноземцям навчання у цих вузах коштує 40000 у рік... Зрозуміло, що навіть за гроші туди беруть кращих із кращих.

Ви мали можливість споглядати середньовічні споруди Оксфорда, які з часу заснування мало чим помінялись, у «Гаррі Поттері». Багато сцен фільму знімались саме там...

Цікаво, що не всім іноземним студентам вдається прищепити аскетизм, який панує у вихованні у цих вузах. Наприклад, його випускник Білл Клінтон, як відомо, пуританством не страждає... А ось у іншої учениці Кембриджа – його дружини Хілларі Клінтон – розсудливості і витривалості достатньо...

Те, що у цих храмах науки в одязі панує строгість та стриманість, і так зрозуміло. Тут прийнято ходити лише у формі: строгі штани та спідниця у поєднанні із темно-синьою кофтою із білим комірцем та емблемою вузів. Нафарбована дівчина тут – явище унікальне, це може бути хіба що прибиральниця... Подібні до багатьох наших студенток та старшокласниць дівчата «за прикидом» там хіба що на Пікаділлі.

– У храмі науки мають домінувати природного вигляду люди, а не розфарбовані і пусті ляльки, – так вам відповість будь-який викладач цих вузів...

Як і у Гарварді, улюблений вид транспорту студентів Оксфорда та Кембриджа – велосипед. Вони сотнями паркуються під стінами храмів науки. Найцікавіше, що батьки кожного із вихованців цих закладів легко можуть дозволити собі не лише найкрутіший «Лексус»... Виставляти багатство напоказ, хизуватись прикрасами, одягом тут вважається дуже поганим тоном. Якщо ти так себе там проявив, тебе зразу ж запишуть до розряду вихідця із третіх країн, мовляв, твоє коріння нічого спільного не має із пристойним вихованням, а батьки твої звичайні примітивні міщани-м’ясники, що розбагатіли на непристойному бізнесі...

Батьки дитини, якій місяць від народження, вже знають, якій школі вони довірять своє чадо. До системи освіти і виховання там ставляться аж надто серйозно.

А ще у їхній системі виховання особливим є ставлення до злочинців або звичайних порушників закону.

Ось як би ви сприйняли їжу у ресторані – «Повішений та четвертований»? Не застрягла б кістка у горлі? А у них це викликає позитивні емоції. І це тому, що у суспільстві завжди домінувала думка: порушників закону треба бичувати та жорстоко карати...

Ось така вона, нація, яку більшість журналістів асоціює із корінням дуба.

Тетяна РЕДЬКО

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 21, 22, 23, 24

Середа, 11 червня 2008 p.

В ОКСФОРДІ І КЕМБРИДЖІ, НАЙКРАЩИХ ВУЗАХ СВІТУ, ПОБУВАВ НАШ КОРЕСПОНДЕНТ