«У своєму інтерв’ю в газеті за 19 грудня 2007 року, напевно, правий архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон у тому, що потрібно покращити церковну дисципліну і відродити традиції. Але не можу погодитись з категоричним несприйняттям ним, а відтак Українською Православною церквою Московського патріархату таїнств та обрядів, звершених у «розкольницьких» храмах.
Розкольниками вважаються, як я розумію, представники Української Православної церкви Київського патріархату та автокефальної. Але ж у нас є багато приходів цих церков. У них повінчано і похрещено тисячі вінничан. Зрештою, саме Філарет постійно проводить богослужіння, на яких присутні вищі особи держави, зокрема і Президент України.
Певно, що і дітей своїх він хрестив у Київському патріархаті, а може, й вінчався? То виходить, що глава держави, який має подавати приклад всім українцям, живе не по-божому?
Сьогодні, коли у суспільстві стільки всяких протиріч, коли країну розривають мовно-релігійні проблеми, мабуть, не варто так різко наводити «ці порядки», бо вони можуть вилитися у справжні безпорядки.
Конфлікти на релігійній основі найзапекліші і довготриваліші. І нам вони не потрібні. Діти мають бути похрещені, ті, хто вже повінчався у своєму храмі, вже взяв перед Богом обітницю. А Бог у нас один».
Віктор СЕРЕДА, вінничанин
"Тіла померлих на кладовищі у землі нічим не відрізняються"
«Добрий день, «Подільська порадниця»! Прочитав статтю «У невінчаних батьків дітей не хреститимуть» і вирішив поділитися своєю думкою з іншого боку. Хоча я вірю у Вищий або Космічний Розум, але поважаю й інші релігії, які роблять людину Людиною.
Будь-яка церква від імені Бога на своїх з'їздах вирішує, як людям жити і що їм робити. Я не згоден про вінчання — а якщо людина в іншому місті чи країні вінчалась? А якщо людина з якоїсь причини не може запам'ятати ці молитви? Невже, якщо людина не ходить до церкви за усіма правилами, то вона не забезпечить собі потойбічне життя? Навіть якщо вона ніяк не грішить, окрім того, що не ходить у церкву?
Якщо інша церква її до вподоби і вона зосталась у ній людиною, а не зомбі, невже це гріх? Може, давайте ще зробимо окремі кладовища для віруючих Православної церкви і для інших (грішних). А якщо людина наклала на себе руки, перебуваючи у стані афекту, стресі або навіть під дією психічної хвороби, то як з нею бути?
Чи вони не усвідомлюють, що роблять? Ви колись таке хоча б відчували? Якщо людина це робить при розумі, то я ще з вами згоден, хоча тіло на кладовищі нічим не відрізняється від інших померлих, тим паче, воно у землі.
А ще, ви неадекватно реагуєте на тих, хто інакше думає, на деякі числа, в тому числі «13», а самі прийняли 13 постанов».
Віктор II
"Батьки нехай вирішують, як одружитись, а дітей обов'язково треба хрестити"
«Нехай Господь простить, але не всі його представники у рясах священнослужителів живуть за божими законами. Є такі, що вже по три жінки поміняли, невже тричі вони вінчалися? А що вже казати про ласих до грошей. Покладіть руку на серце і зізнайтеся, що кожен церковний обряд зараз коштує великих грошей. Особливо вінчання та хрещення. Може здатися, що батюшки прагнуть поправити свій фінансовий стан.
Тепер про дітей, які можуть бути непохрещеними, бо батьки не повінчалися. Хіба та дитина у чомусь завинила перед Богом, що її позбавляють його благословення. Казав уже про священиків-багатоженців. А скільки їх серед простих людей, які навіть до церкви не ходять, бо не були привчені змалечку?
Не їхня вина, що виросли у ті часи, коли знищували церкви і комсомольці чергували біля храмів, щоб молоді батьки не похрестили своїх дітей. Їх тоді «звіздили».
Зрештою, у людини зараз є державою запропонована альтернатива. Вона може зареєструвати свій шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану. То що, по два рази одружуватися?
Думаю, що питання з вінчанням та хрещенням у теперішній Україні дуже делікатне. Батьки нехай собі вирішують, як їм женитися, а дітей обов'язково потрібно хрестити. Вони тоді будуть ближчими до Бога, житимуть за Божими законами, ходитимуть до церкви і вже відновлять традиції обов’язкового вінчання.
Це якраз та ситуація, коли революційні методи не підходять. Тому лише вихованням підростаючого покоління можна досягти духовної гармонії у суспільстві».
М. ШПАК, м. Шаргород
"Порядок розпочнеться з єдиної Православної церкви в Україні"
«На Різдво показували по телевізору, як правилося святково у чотирьох кафедральних храмах наших християнських конфесій. Три з них православні та одна греко-католицька. I кожен патріарх звертався до своєї пастви з привітальним словом, і кожен говорив мудро і з любов'ю...
Після цього інакше я подивився на слова, прочитані у попередніх номерах «Порадниці» про наведення порядку в церкві. Двома руками за цей порядок, але, здається, найбільше наші святі отці мали б дбати про найголовніше, щоб у нас була єдина Помісна Православна церква. Бо простій людині, прихожанину, який має Бога в серці, важко зрозуміти, що хтось з тих архієпископів є розкольником.
Святі отці мають робити все, аби повернути у Київ патріархію, адже це справедливо, бо хрещення Русі пішло з Києва».
Олег ВІТЕНКО, Немирівський район
"Наші батюшки чубляться, а сектанти зомбують українців"
«Хтось звертає увагу на те, скільки зараз на Україні протестантських церков та сект?
Приїздять всі, кому не лінь — і жовті, і чорні, посвячують у свою віру колишніх православних і їхніх дітей.
Деякі секти навіть шкідливі для психіки людини. Вони, як писали у газетах, штовхають молодь на суїцид.
Ділки-пастори справно збирають десятину та зомбують українців. А чому? Та тому, що наші православні святі отці не можуть порозумітися, обзивають один одного розкольниками, розчаровуючи віруючих».
Вл. Iнок
"Це - рука Москви..."
«Якщо ще і церква візьме на себе контролюючі і караючі функції, тоді ми точно всі виїдемо за кордон.
Звичайно, все, що вкладено в уста нашого архієпископа, — це «ідеологічна рука» Москви. Через релігію наш північний сусід хоче контролювати український народ і нав'язувати йому свій «устав».
Антоніна ГОЛОВКО
Обговорити цю статтю та висловити свої думки ви можете на нашому
форумі в цій темі.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
