У Почаївську Лавру з року в рік, з дня у день, незалежно від часу та моди вже віками мандрують паломники. Нині в Лаврі облаштовано готелі з умовами для перебування.
Але багато хто спеціально їде у Почаїв, щоб переночувати біля печерки преподобного Іова, чудотворця Почаївського. Там на дерев'яну підлогу матушки стелять простирадла. Матраців, подушок немає. Хто так спав, то кажуть – мов на перинах. Але всім спати біля печерки не можна: для цього треба мати обов'язково благословення духівника. Але вже як переночувати біля мощей преподобного, то одержимі нечистим духом зцілюються й мрії збуваються. За поміччю до Іова Почаївського приїздять молоді хлопці та дівчата, щоб вдало одружитись.
- Пригадую, я приїхав років зо п'ять тому в Почаїв, — розповідає Олег. — І просто попросив: Мати Божа, допоможи мені знайти хорошу дружину. І негадано сталося, що через місяць одружився з дівчиною, яка прийшла до нас на роботу. Зараз маємо двох синів, живемо у хаті її діда. Й досі не можу повірити, що так могло бути.
А настирливіші, котрі шукають долі, особливо дівчата, заздалегідь планують залізти у печерку. Печерка непроста. У ній 50 років молився ігумен Іов Почаївський. Колись іноки на Почаївській горі жили у власноруч видовбаних печерах у горі. Кажуть, що багато таких печер збереглося по сьогодні. Кам'яна печера, в яку тепер прагнемо влізти, є свідком того, як Іов тижнями молився у ній за благостояння світу, що лежить у злі. У цій печері немає зручного місця ні для сидіння, ні для спання, але вона зручна для молитов, сліз і роздумів. Паломники переповідають, що печерка «відчуває» людину. Може прийняти дуже товстого, але не пропустити худого. Шлях у печерку для кожного різний. Комусь видається у п'ять метрів, а комусь – «як поріг переступити».
Преподобний Іов був дуже працьовитим. У десять років пішов в Угорницький монастир, а в 12 років прийняв чернецтво. У 35 — 40 років він прийшов простим монахом у Почаївську Лавру. Братія впізнала в ньому незвичайну людину і поставила ігуменом. Він збудував кам'яну церкву, яка є досі. А також власноруч викопав два ставки, один з яких поблизу автостанції у Почаєві. А ще преподобний дуже любив садівництво.
Прожив святий сто років, і Господь відкрив йому день смерті. Тож 28 жовтня 1651 року преподобний Іов особисто відслужив Божественну літургію, розцілувався з братією і мирно відійшов до Господа без всякої хвороби. Через вісім років братія виявила мощі преподобного. У 1720 році Почаївська Лавра перейшла до уніатів. Вони писали до Папи Римського, щоб ігумена Почаївського причислили до лику святих католицької Церкви. Але це було неможливим, адже Іов був пастирем і поборником Православної Церкви. І все життя присвятив боротьбі з ворогами Православ'я. На початку 17 сторіччя у Лаврі діяла друкарня. Тепер це будова Похвальної церкви, що навпроти дзвіниці. Мощі преподобного Іова, разом з чудотворною іконою, повернуті Лаврі у 1831 році.
Чудотворець й після своєї смерті захищає обитель. Пам'ятні події Збаразької війни. Почаївську Лавру оточило вороже військо. У монахів була одна зброя — молитва. І тут над святою обителлю з'явилася Пресвята Богородиця з Іовом, який молився до Цариці Небесної. Стріли, які воїни пускали на Лавру, поверталися до них. Від побаченого завойовники тікали, а багато хто з ворогів прийняв чернецтво. Стріли та ядра тих далеких страшних подій зберігаються у ризниці Успенського собору Почаївської Лаври.
Преподобний Іов і досі піклується про Почаївську обитель. Кажуть, що він щодня, коли починається вечірнє Богослужіння, обходить монастир. Сказаному можна, здавалося б, і не повірити... І все ж дивується братія, котра щороку 9 вересня переоблачає мощі преподобного: чому взуття у чудотворця Почаївського Іова стерте? Мощів же ніхто не піднімає, не миє, а, тим більше, не човгає ними по підлозі. Переповідає братія монастиря і те, що преподобний Іов допомагає в Богослужінні. Якось один батюшка каже іншому: «Дари не освячені». Це означає, що далі не можна служити. А інший батюшка відповідає, що Святі Дари освятив преподобний, який був на службі.
У Троїцькому соборі збережені великі ікони, освячені Іовом при його житті.
У Почаєві преподобного Іова шанують. Двічі у рік, 19 травня та 10 вересня, особливо чествують святого чудотворця Почаївського. Нас він може почути тільки через молитви або ж дуже сердечне прохання.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
