«Доброго дня, шановна редакціє! Ким, чому і для чого в українській церкві відбувається запланований Москвою розкол? Все ще примарне бачення Кремлем Росії, як наддержави, а Церкви МП – як третього Риму. Всім і всіма керувати і нав’язувати свої правила. Об’єктом цього інтересу постійно є Україна під будь-яким приводом. На цьому підгрунті запланований церковний розкол України. Дійсно українську в Україні Церкву назвали розкольницькою, а Російську православну Церкву в Україні – псевдоукраїнською. А фінансові потоки МП надходять до Москви. Такі реалії сьогодні.
Стосовно канонічності і Божої благодаті. Після падіння Візантійської імперії (але не Вселенського патріархату в Константинополі) Москва вирішила самочинно, без згоди і благословення Вселенського Патріарха, узаконити чин Патріарха Московського і всієї Русі, за що Московська Церква з Вселенським Патріархом була позбавлена канонічності 140 років.
Другий приклад. Після російсько-турецької війни і завоювання Кавказу Москва зажадала від Грузії прийняти московську канонізацію (взяти владу Москви над Грузинською православною Церквою). Грузинська Церква від цього відмовилася і існувала не канонічною «по-московськи» майже 400 років до набуття незалежності після розвалу Союзу. І не втратила Божої благодаті і віри.
Духовні семінарії випускають священиків віком 23-25 років, котрі не повинні проводити богослужіння у церковних приходах з духовних, моральних і етичних міркувань. Це провокує здирництво і неетичну поведінку молодих «самостійників». На це є факти. Чи піде на сповідь старенька до такого «молоденького» (зі слів прихожанки) священика і чи зрозуміє він її стан душі, коли вчора він в неї вимагав покласти в поминальну книгу за панахиду 20 гривень, і чи може він зрозуміти стару людину, що вона не завжди має копійку на хліб. Це благодать сповіді і причастя?
Вас непокоять пияцтво і наркоманія в неканонічній Україні, а чому ви не хочете визнати, що ці нещастя українського суспільства прийшли і продовжують приходити з канонічної Росії?
Нещодавно Вселенський Патріарх Варфоломій, під час візиту до нього Президента Ющенка відповів йому на питання визнання канонічності визнання Української Церкви: «Терпіть і моліться». Бо без віри – немає віри.
Я скажу дещо інакше, ніж написав у минулому номері Лебедєв: коли є в душі віра і Бог у серці, то йдіть у ту церкву в якій ви все зрозумієте, і де зрозуміють вас. Бо Бог один для усіх.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
