"ВИВЕДІТЬ ГЛИСТИ ПРИДУРКУВАТОСТІ", - радить своїм недоброзичливцям екс-нардеп Олена Вітенко
Кажуть, що жінка і політика — речі несумісні. Мовляв, жінці на роду написано варити борщ та виховувати дітей, а ось політика — прерогатива чоловіків. Зламати цей стереотип спробувала Олена Вітенко, очоливши у 2002-му році Вінницьку обласну організацію «ВО «Батьківщина», а у 2006-му потрапивши на український політичний Олімп як народний депутат.
Втім, кар'єра політика для Олени Андріївни тривала недовго. Верховну Раду розігнали, а її, котра, власне, розбудувала «Батьківщину» на теренах області... виключили з членів партії.
- Олено Андріївно, які Ваші враження від набутого досвіду у політичних сутичках?
- Так сталося, що дехто із політиків, партійців заради задоволення власних амбітних інтересів не зупинявся ні перед чим: оббріхували мене, дискредитували, плювали в душу...
I все ж, замість відповідати тим же, прошу вибачення у тих харцизяк та їхніх найманців. Адже їхніми методами діяти не буду. Їм життя віддасть або ж більш досвідчені в сучасних маніпуляційних технологіях.
Часто мене запитують, чи правда, що «прохолодні» стосунки з керівництвом виникли після написаного в газеті: «Якби не вчителька Вітенко, то був би ще один Фельдман у списку блоку». Дякую за високу довіру і звання педагога, але у мене дві економічні освіти. А про Олександра Фельдмана у мене залишилися кращі враження як про людину, ніж про деяких українців – експлуататорів патріотизму. Я ніколи не була антисемітом. I людей поділяю не за національністю, а за людськими якостями.
Я бачила, що робиться усе, аби знищити партію (і це, до речі, згодом, напевно, й зрозуміли і Юлія Володимирівна та Олександр Турчинов), тож хотіла захистити себе і тих 72 людей, яких подали на пред’явлення імперативного мандата. Який би я була керівник, якби не стала на їх захист? Я не з боязких. Але побачила, що партія замість того, аби захистити мене, настільки зайнята стратегією, що пустила певні процеси на самоплив, і хитруни цим скористалися. Тоді я й написала заяву про відкликання заяви про складення повноважень, цим самим захистивши себе, лише щоб добути термін депутата 5-го скликання.
Не побачила я, на жаль, у Верховній Раді «мистецтва управляти державою». Та, попри все, з тих політичних сутичок я винесла позитивний досвід. Підлість та підступність б’ють боляче, зате гартують дух.
– Ви шість років були у «Батьківщині». Чи змінили тепер свою думку про партію та її лідерів?
– Не хочу ворушити болюче... Нехай рубцюється! Та й я не настільки високо злетіла у політиці, щоб опускатися низько, до рівня деяких, що плазують перед керівництвом у вигідних для них ситуаціях. З Юлією Володимирівною, Турчиновим та ще з деякими партійцями пройшли разом непростий для партії шлях з часу її заснування. Але не варто було, не розібравшись, застосовувати до мене «геббельсівську» технологію руками людини, котра пристала до БЮТу в останній момент, а у попередній виборчій кампанії застосовувала таку ж тактику і проти Тимошенко. Та усе недобре хочу забути і жити далі без зла у серці.
– Тим, хто розпустив чутки про нібито отриману Вами у Києві елітну квартиру, Ви теж пробачили?
– Ті «бютівці», що порушили рішення фракції, не порушивши закону, спокійно живуть в отриманому ними житлі. Я ж нічого не отримувала, про що свідчить довідка профільного комітету ВР України від 30 жовтня 2007 року: «Не скористалася наданим законом правом щодо отримання житла». Як жила в однокімнатній вінницькій квартирі, так і живу. Пан Яворівський як автор того пафосного піару знав мету свого ядучого жала. Але я на ту брехню вже не зважаю.
А нудотним фантазерам, щоб наситилися «харчами», додам, що я ще й інопланетянка, кума Ахметова, Тимошенко, Ющенка, Бен-Ладена і навіть Фіделя Кастро... А землі з особняками і «маршрутками» у мене є і на Марсі, і на Місяці, і на Венері, не те що на планеті Земля. Як висловлювалася Фаїна Раневська: «Є люди, які з Богом, інші – з чортом, треті – з глистами». Раджу тим, кого постійно нудить, вивести глисти заздрості і придуркуватості і не вносити бацили зарази у партію і поміж люди.
– Сьогодні від політики Ви відійшли, є почесним президентом краєзнавчої літературно-мистецької громадської організації «Велика рідня». Які Ваші плани?
– Так, я справді ініціювала створення такої громадської організації, котра сприяла б творчим подолянам, передусім митцям літератури та мистецтва, оберегам духовності краю відбутися як особистостям. Адже мистецтво об’єднує, а політика, на жаль, роз’єднує. Девіз нашої громадської організації – «Об’єднаймо Україну у велику родину!». Нами засновано літературно-мистецьку премію ім. Марка Вовчка, першим лауреатом якої нещодавно стала молода талановита композиторка Ольга Баніт-Янушкевич, викладач Немирівської музичної школи. А взагалі у нас є напрацьована програма, яку ми разом із засновниками – головою ГО Тетяною Яковенко, поетесою Валентиною Сторожук та видавцем Наталею Косминою прагнемо реалізувати. Найближчим часом плануємо видати збірник творів обдарованих вінничан. Я щаслива, що займаюся цим, бо приношу радість людям.
– Олено Андріївно, ви самі – поетеса... Як пишеться останнім часом?
– Практично вже готові до друку дві поетичні збірки для дітей «Україна веселкова» та «Подільські колисанки» (два місяці тому О. Вітенко стала бабусею, тож народження онука надихнуло – авт.). Є задуми підготувати також збірник публіцистики, лірики та гумору. Користуючись нагодою, я хотіла б привітати вінничан з весною, з відродженням та оновленням душі і землі. Не втрачайте віри у добро і справедливість. Час розставляє усе на свої місця. Посміхайтеся один одному променем любові і серця, радійте за успіхи інших – і ваше життя покращиться. Робіть добрі справи – і будете щасливі!
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
