"ЗА СПАДОК НЕВІСТКА ХОТІЛА ВБИТИ... Щодня біля хати я знаходила розчавлену шкаралупу"
«Читаючи статтi про ворожок та заговори, нiколи не вiриш, що це може трапитися i з тобою...
Ще молодою я одружилась з хлопцем, прожили деякий час без дiтей i розлучилися. До тридцяти рокiв прожила одна з мамою, нiяк не могла нi з ким стосунки налагодити. У вiдчаї пiшла до бабцi, та менi “заговори” зняла, сказала, що хтось менi поробив, бо заздрив. Через пiвроку пiсля цих “вiдговорiв” я зустрiла свого Славка. Так, як менi та бабця i казала. Одразу покохали одне одного, почали зустрiчатися. Я працюю у сферi обслуговування, тому знайома з багатьма цiкавими людьми. Якось до мене зайшли цигани, одна – старша жiнка – одразу так на мене подивилась, а потiм каже: «Бачу, тебе вже очистили вiд тої нечистi». То як пiсля цього не вiрити у прокльони та наговори?!
Повернiмося до мого кохання. Ми обоє були розлученi, тiльки у Славка залишився хлопчик. Перший час було важко роздiляти його з тою сiм’єю, адже, будучи порядною людиною, вiн весь час ходив туди. Оскiльки йому вже було за сорок, вiн вирiшив, що вже не покохає нiкого, i пообiцяв своїм племiнникам та родичам вiддати будинок, в якому жив, а сам хотiв перебратися до маленької затишної квартири.
Уявiть, як всi його родичi здивувалися, коли вiн не тiльки закохався, але й одружився, привiв мене у свiй будинок, а з часом я завагiтнiла.
Вже як була вагiтна, поставили загрозу викидня, довелося пролежати вдома всю вагiтнiсть. Коли народила, то почали ноги самi по собi гнити, то суглоби викручувало, то ноги та руки з суглобiв випадали. Лiкарi казали, що то органiзм так на народження дитини реагує. Намагалася лiкувати, але нiчого не допомагало.
Протягом якогось часу хворiла, аж потiм побачила, що на дорiжцi до будинку шкаралупа вiд яєць валяється. З дня в день нова. Я до Славка, а вiн менi: «То, мабуть, сусiдськi кури несуть».
Я тодi собi подумала: якi кури, нiколи не неслися, а тут розчавлену шкаралупу несуть. Якогось дня мила вiкна, бачу, а шкаралупа прямо у вiкно вчавлена. Ну, думаю, точно, щось не те. Та й зв’язала свої недуги з цими шкаралупами.
У мого чоловiка є гарний приятель, старий однокласник. Вiн батюшка у церквi. Я йому зателефонувала, все розповiла i запитала, що робити. Менi так сподобалося тодi, що вiн менi сказав. Вiн запропонував менi походити до церкви посповiдуватися, причаститися i молитися. Але потiм натякнув: «Можеш не встигнути». Я все зрозумiла – i до знайомої бабки-помiчницi. Тiльки побачила мене – з порога крикнула: «Так, вони тебе там не чекали!»
З’ясувалося, що поробили на смерть менi, що мала я померти з дитиною. Та, слава Богу, дитинку народила живу та здорову. Назвала менi два iменi. Я цi iмена не знала. Запропонувала зняти з мене прокльон, але каже, може таке бути, що та людина, яка поробила, при цьому помре. Я не хотiла нiкому завдавати болю, лише хотiла очиститися. Але iншого виходу не було, вона мала на когось цю нечисть вiдiслати вiд мене i вiдiслала. I промовила: «До тебе через три днi прийде та, що поробила, щось попросить – не давай». Я, до речi, вже таке чула, що коли наговори знiмають, то з людьми щось робиться i вони або самi приходять i щось просять, або розповiдають самi, що зробили, через деякий час. Пiшла додому i чекала.
Я тодi, здається, щось ремонтувала, бо ноги почали заживати. Як приходить до мене невiстка i просить в город пiти картоплi накопати. Я не додумалась, звiсно, дозволила. Та, як навiжена, перерила весь город, нарила два мiшки картоплi i пiшла. Пiзнiше зрозумiла, що три днi пройшло. Ось хто поробив, адже вона нiколи в життi нiчого сама не робила, а тут сама приїхала, та ще й поралась увесь день сама. Розповiла чоловiку, вiн посмiявся. Менi два iменi називали, а коли ми згадали цi iмена, то з’ясувалося, що то батьки цiєї невiстки.
Зараз вона дуже сильно хворiє, має лягати на операцiю. Невiдомо, чи виживе. До мене на порiг близько не пiдходить. I хату обходить стороною. Ось так родичi захотiли повернути собi майно, обiцяне дядечком. Тобто якщо пообiцяв хату вiддати, то вiддавай, бо вб’ють. Я взагалi не розумiю, на що сподiваються люди, якi цим займаються. Все повертається, абсолютно все. I навiть якби я не пiшла i не вiдвернула вiд себе лихо, воно б її знайшло, такi закони нашого життя, цiлої планети».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
