МОНАСТИР ІОАННА МИЛОСТИВОГО ЗБЕРІГ 400-ЛІТНІЙ ОБОРОННИЙ ХРАМ З БІЙНИЦЯМИ
Намісник монастиря ієромонах Геронтій смиренно звертається допомогти відновити стародавню православну святиню.
Доїхати до чоловічого монастиря св. Іоанна Милостивого у с. Малі Загайці Шумського району Тернопільської області у наші дні складно. П'ятикілометрова дорога з траси Кременець — Ямпіль до села геть розбита і у вибоїнах.
Місцеві мешканці «ожили», відколи задіяв монастир. Люди сподіваються, що владі буде соромно перед паломниками з усього світу й шлях до Загайців хоча б капітально поремонтують.
Загаєцький монастир — це історична пам'ятка 17 ст. Фундаторкою монастиря Іоанна Милостивого є поміщиця Ірина Ярмолинська. Вона у 1626 році з благословення преподобного Іова Почаївського та святителя Петра Могили, Митрополита Київського, заклала святу обитель.
Поміщиця наділила монастир землями й написала фундуш, який власноруч був завірений рукою преподобного Іова. Й досі документ зберігається у Почаївській Лаврі. 400 -літні стіни монастиря пам'ятають епоху козацької слави.
По сьогодні у монастирі зберігся триповерховий оборонний храм з бійницями, який є унікальною архітектурною пам'яткою національного значення (1626 року). Монастир мав багату на стародавні рукописи бібліотеку, примірником якої є першодрукована Острозька слов'янська Біблія (1581 р.). З того часу монастир не закривався. Лише в середині 50-х років життя в обителі почало занепадати, і в 1964 монастир закрили офіційно, а храм почав діяти як приходський.
- Торік обитель святителя Іоанна Милостивого одержала статус монастиря, — розповідає його намісник ієромонах Геронтій.
БРАТIЯ ПОКИ ТIСНИТЬСЯ У КIЛЬКОХ КЕЛIЯХ
Монастир мав три етапи розквіту. Останній — на початку 20 ст. при архімандриті Єпіфанії, для якого братія збудувала в монастирському лісі скит на честь святителя Іоасафа, єпископа Бєлгородського. Братію скита – 4 ієромонахів, 5 послушників, паломників - у 1943 році у Лазареву суботу розстріляв німецький каральний загін. І досі збережені дві могили розстріляних ченців та могилка старця Єпіфанія.
Нині в монастирі Іоанна Милостивого послух несуть 2 іноки та 5 послушників. Братія мешкає у кількох келіях, які вціліли у невеликій частині братського корпусу. Щодня о 5.30 розпочинається ранкове Богослужіння, а о 18.00 — вечірнє. Весь день — у праці. Братія самотужки обробляє 60 соток городу. За цей рік заклали теплицю, обзавелися телицею. Позаминулого тижня викопали криницю, а до цього часу воду доводилося носити на гору за кількасот метрів. Та найголовнішим для братії тепер є ремонт храму, який затікає і руйнується.
- Головне для нас — це збереження святині — храму. За останні сто років він не ремонтувався, — розповідає ієромонах Геронтій. — Немає водовідводу, тому затікають стіни і в храмі заводиться грибок, від якого нищиться розпис. Торік добрі люди допомогли провести опалення храму. Але найнагальніше — це заміна купола над храмом Іоанна Милостивого. Дах ось-ось провалиться. Балки гнилі, поточені шашелем. Дах наступної сніжної зими не витримає. Спасибі людям Вінниччини, Рівненщини, Острогу і всім благодійникам за посильні пожертвування на відновлення стародавньої православної святині.
ВСЕМИЛОСТИВІЙША СВОЮ ОБИТЕЛЬ НЕ ЗАЛИШИТЬ…
Головною святинею храму є Загаєцька чудотворна ікона Божої Матері, яку в народі назвали Всемилостивійша. Ікона знайдена матір'ю Ірини Ярмолинської Євою у поміщицькому лісі і була сімейною іконою. Однак два роки тому чудотворну Загаєцьку ікону, до якої весь люд приходив по допомогу і захист, посеред ночі викрали. Й не виключено, що нині вона у затворі у котроїсь багатої людини задля поповнення колекції...
- Крадена ікона не тільки не приносить щастя сім'ї, а й є святотатством, — каже отець Геронтій. — Ікона потребує молитви. Вона – точка дотику видимого й невидимого світів. Це — вікно у небо. Історія Церкви показує, що ікони – як живі істоти. Через ікони говорили святі, а Господь являє свої чудеса, зцілення, благодать. Ми кожен день служимо канони Матері Божій у скорботних обставинах і в такий спосіб просимо Всемилостивійшу повернутися у свою обитель.
Окрім ще декількох святинь монастиря – ікони Іоанна Милостивого з мощами, рідкісної ікони Спасителя у терновому вінку, св. Маманта з мощами — аж тягне приложитися до лику святого Миколая Чудотворця.
- Вона завжди була такою веселою? — цікавлюся у намісника о.Геронтія.
- Ікону святителя Миколая принесли прихожани. Святий Миколай явився у сні жінці, в будинку якої перебувала ця свята ікона, плачучим і просив віддати його у монастир. Первісний лик був трохи інший, риза — дерев'яна. Образ почали промивати – й проявився перший лик святого Миколая, який бачимо на іконі веселим.
Кожен, хто відвідує цю обитель, приложується до її святинь, відчуває полегшення і бажання приїхати на цю святу, намолену віками гору ще раз...
Газета оприлюднює банківські реквізити монастиря: Тернопільська філія ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 338824. Iдент. код: 33342949. Розрахунковий рахунок: 260031148, святителя Iоанна Милостивого Загаєцький чоловічий монастир.
Всім, хто допоможе святій обителі коштами, братія і намісник монастиря ієромонах Геронтій висловлюють свою сердечну вдячність і молитовно призивають Боже благословення, материнський покров Всемилостивійшої і заступництво святителя Iоанна Милостивого на їх добрі справи і починання.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
