«Кожен знає, що таке любовний трикутник. Не хочеш у це вiрити, аж доки не потрапиш у нього.
Ще у школi познайомилась з юнаком, таких у Вiнницi небагато. Гарний, розумний, цiкавий спiврозмовник, зі своїм власним поглядом на життя. Високий, чорнявий, темна шкiра, задумливий погляд, трохи жiночний... та саме це мене в ньому приваблювало найбiльше.
Ця дружба переростала у щось бiльше, iнтимнiше. Вiн мене використовував в якихось своїх цiлях, але я так боялась його втратити, що робила для нього майже все. Своїми руками створювала подарунки, художнi, оригiнальнi, вiн любив такi всiлякi штучки, адже був натурою тонкою. Грошей багато у моїй сiм’ї не було – живемо втрьох: я, матуся та бабця. Тому пiдкорялася йому як рабиня. Через деякий час в Олега з’явилась ще одна дiвчина, як казала його бабуся: «Бiльш аристократичної кровi». Не те що я! Та ми вправно його дiлили, нiхто не ображався. Я вже i не пам’ятаю, що вiн менi тодi плiв.
Влаштувалась на роботу. В мене дiйсно є талант. Знiмаю професiйнi фото i опрацьовую їх у рiзних програмах на комп’ютерi. Та “аристократка” нiкуди не дiвалася. Три вiльнi персони. Такий собi трикутничок. Щось у менi, мабуть перевернулося. Чи то пiдсвiдома жага помсти, чи дитяча цiкавiсть до всього нового. У мене з’явилась дiвчина, називали її Кошеня. Ми гарно проводили час разом.
Все йшло наче добре, “аристократка” почала влаштовувати своє життя без нас, Кошеня уже не хотiло бавитися у дитячi iгри в лесбiянок, i на полi бою нiкого не залишалося, окрiм нас. Але Олег i собi спробував завести чоловiчу половинку. Причому, та чоловiча половинка полонила його душу та тiло настiльки, що я переставала бути жаданою для нього взагалi. Розумiла, що моє бажання зникає вiд мене, а могла бути лише другом.
Час вносить свої корективи у життя кожного з нас. Так, чоловiча половинка вiд’їхала до iншої країни на заробiтки. Нарештi я зможу оволодiти своїм коханням. Тiльки я – i нiкого, окрiм мене. Та зi мною доля зiграла лихий жарт знов. Олег знайомиться з гомосексуалiстом з iншого мiста, з Андрiєм. Привабливий юнак, грошовитий, пише картини.
Нас познайомили, i менi вдалося втертися до цього юнака у справжнi друзi, на межi з чимось бiльшим. У тi моменти, коли Олег не мiг через навчання чи роботу їздити до свого коханця у Київ, я це робила потай. Навiть не розумiю, для чого. Знаючи, що вся родина Андрiя збереться на день народження в Києвi, а у мого Олега не вийде поїхати, я поїхала туди потай, аби познайомитися з родичами. Нiбито я – та дiвчина, до якої вiн їздить у Вiнницю.
Я бачу, як мiй Олег ревнує мене до свого коханця. I ще бiльше намагаюся спiлкуватися з Андрiєм. Iнодi менi здається, що я кохаю цього нового коханця Олега i намагаюся його вiдбити.
Менi дуже потрiбна допомога, я заплуталась. Ходила до ворожки. Та сказала, що у мене на роду написано бути без чоловiка. Тому-то у мене i матiр, i бабуся без чоловiка. Це якесь моє родове прокляття. Але це змiнити не можна. Зараз Андрiй для мене – мета всього життя. По-перше, помститися Олегу за всi приниження, по-друге, менi подобається Андрiй, мабуть, я його кохаю».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
