МОЛОДА МАМА НА ПІВРОКУ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД СИНА через своїх близьких родичів та нестатки
У дитячому відділенні Вінницької ЦРЛ в одній палаті лежать дві матері з маленькими синочками. У них навіть проблеми схожі. Обидві змушені відмовитися від своїх дітей на певний період через скрутне матеріальне становище. Валя у тридцять два роки народила сина від чоловіка, з яким проживала у громадянському шлюбі.
Але, на жаль, останній зник, коли дізнався, що жінка вагітна. Валентина проживає в одному будинку з психічнохворою матір'ю та молодшою сестрою, яка, за словами Валі, зустрічається з чорношкірими і ненавидить її за те, що народила дитину. У цьому безладі важко жити молодій одинокій жінці, тим більше, що неврівноважену матір тримають у психлікарні ім. Ющенка не більше тижня і відпускають додому. Не раз Валя рятувала свою дитину від нападів істеричної матері, тому жити поруч з психічнохворою не може.
У сестер є рідний брат, але він відмовився від цієї рідні.
«Молодша сестра Галя просто намагається відвоювати місце проживання, куди часто приводить своїх екзотичних кавалерів та веселиться з ними», — стверджує Малиш. Через такі складні умови жінка з дитиною змушена написати заяву, в якій вона зазначає, що вимушено віддає на тимчасове виховання свою кровинку для того, щоб дитина зміцніла і виросла у нормальних умовах.
Адже діти до року дуже слабкі і часто хворіють, а за що лікувати? Поруч у палаті ще одна біда. Мати трьох дітей Майя Федченко змушена відмовитися від тримісячного Сергійка та від старшої доньки. Вона одружилась у вісімнадцять років, народила двох доньок. Каже, що її чоловіка помилково посадили у в'язницю, тому що не змогли знайти справжнього вбивцю. «Живемо у півхаті, яку мені подарувала тітка. Але через матеріальну нестачу змушена віддати дітей до дитячого будинку на тимчасове виховання. У хаті немає світла, тому що за несплату вимкнули». А працювати з дитиною на руках вона не може. У такому випадку дитячий будинок – це гарний шанс для дітей, поки мами стануть на ноги.
Алла Миколаївна Драчук, завідуюча дитячим відділенням Вінницької центральної районної лікарні, каже:
– Це справді нормальний шанс вижити для малят. Тільки якщо мами дійсно будуть робити щось для того, аби виправити своє скрутне становище. Хоча з власного досвіду знаю, що у більшості випадків за такими начебто «тимчасовими» дітьми потім у дитбудинки не приходять.
Не хочеться бути нав'язливою, але для народження дитини варто було б оцінювати своє матеріальне, фізичне та духовне становище. Це, мабуть, краще зрозуміють ті, що вже обпеклися. Бо зрозуміло, що не завжди можна контролювати процес запліднення. Однак аборт – це не вихід з ситуації. Тому хочеться сказати усім майбутнім матерям: навіть якщо у вас є вагітність і з якихось причин вона небажана, не слід позбавляти життя цієї дитини самовільно.
Є багато моментів, коли діти не доживають до року через недбалий догляд. Бувають деякі випадки, коли матері через своє недостатнє матеріальне становище або одинокість душать, топлять, викидають у туалет або закопують своїх дітей. Так навіть звірі не роблять зі своїм потомством. Чому ж ми допускаємо такі страшні випадки? Адже є багато безплідних пар, які стоять на черзі, чекаючи на новонароджену дитину.
Ми як нація повинні шанувати і берегти кожну новонароджену дитину. Це наше майбутнє. Держава зараз підтримує матерів, але якщо вже така скрута, що просто нестерпно, не беріть на душу гріх: вбити власну дитину. Ідіть до лікарів, соціальних працівників. Стукайте у дитячі будинки, до добрих людей. Завтра у вас все налагодиться і дитинку заберете. А так і своє життя занапастите, і дитяче.
А взагалі-то, у суспільстві має бути культ матері з немовлям, тоді ми зможемо вважати себе цивілізованими людьми.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
