«Я – колишня дружина теперішнього директора школи. Довгий час не хотіла виносити на людський осуд своє особисте життя. Прикривала свого чоловіка, як могла, намагалась виправдати. Як же я помилялась!..
Познайомились ми з Толею наприкінці 98-го на одному з ринків Одеси. У моїх очах це був порядний чоловік, якого «заклювала» жінка (то вже пізніше я дізналася, що та «недобра дружина», поки «стражденний» чоловік «вчителював» на базарах, доглядала двох їхніх дітей і проводила за чоловіка уроки, заробляючи йому стаж, а потім не в силах більше терпіти наругу, поїхала на заробітки в Італію). Коли він розлучився, я з сином переїхала до нього. Він якраз позичив у сестри гроші і купив хату. Спершу все було ніби непогано. Завели господарство, я отримувала на сина 350-400 грн. аліментів (на той час немалі гроші, проти його учительської зарплати 100 грн.). А потім – блискавичний раптовий кар’єрний зліт: чоловікові запропонували місце завуча, а згодом директора.
І ось тоді на обрії вималювалась коханка. Дуже швидко чоловік призначив її завучем, і любов розкрутилася «на повну котушку». Надумали поїхати у Вінницю – сіли й поїхали. Це ж по роботі! Уроки не відвідували. Могли залишити дітей, а самі зачинитися у кабінеті. Як не каву п’ють, то «нагальні» питання вирішують. Зробили собі вихідний серед тижня, в обох в один день. Хоча так не має бути, адже бодай один з керівників обов’язково повинен бути на роботі. Відтак дисципліни у школі ніякої. Учителі, діти, батьки – усі знають про роман директора із завучкою, бо часто заставали їх у непристойних ситуаціях. А якось чоловік завуча, який працює у школі кочегаром, застукав «солодку парочку» на гарячому. Коли йому не відкрили, монтировкою виламав двері і... Крику тоді було – на все село. Зраджений чоловік написав тоді заяву у профком, щоб розглянули аморальну поведінку директора та завуча.
Але зрадниця на колінах вимолила прощення у чоловіка і він (певно, дуже вже любить її) забрав ту заяву, а перед учителями сказав, що все йому «привиділося». Щоправда, згодом, коли вже несила було терпіти приниження, зраджений чоловік не стримався і вдарив директора. При цьому розірвав шкіряну куртку суперника, то за це рішенням суду «хулігана» змусили відкупити директору куртку. І це ж треба: свідком на тому суді іде... завучка.
Мій же терпець увірвався. Я покинула «свого» директора, залишивши, до речі, усе спільно нажите майно. Навіть курей, яких я вигодувала з курчаток, не дав. Але ж коли у хаті не стало наймички, він почав мстити. З’явилися претензії до моєї роботи (я працюю комірником у шкільній їдальні). Коли я поскаржилася у райвідділ освіти, що директор самовільно бере продукти, замість того, щоб мене захистити, мені порадили написати заяву на звільнення. І тепер пан-директор відверто святкує перемогу.
Сьогодні я переконана, що мій колишній чоловік – диявол у людському обличчі. Ним керує манія величі. Жахливо, що через такого директора знову може зруйнуватися якась сім’я. А ще жахливіше щодня бачити такий життєвий приклад директора і завуча школи, оцей цинізм і розпусту, моральне розтління».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
