"ЩОБ УТРИМАТИСЯ НА РОБОТІ, ДОСТАТНЬО МАТИ ВПЛИВОВОГО КУМА?"
«Нещодавно у нашому селі був схід громадян. Сільський голова Галина Михайлівна звітувала про досягнуте, проблеми села і плани на майбутнє. Потім виступали жителі. Та коли на трибуну вийшов директор місцевої школи, усі були шоковані.
Усі чекали від нього розумного слова, бо ж директор (!), але він почав звинувачувати Галину Михайлівну в тому, що вона придбала для потреб сільради комп’ютер, що відремонтувала приміщення. І це тоді, як матеріали для ремонту були придбані за кошти з обласного бюджету, отримані за перемогу в третьому обласному конкурсі проектів розвитку територіальних громад у 2006 році. До речі, у 2005 році наша Галина Михайлівна здобула перемогу і у другому аналогічному конкурсі, а на виграні кошти було облаштовано місце масового відпочинку. Далі – більше! Пан директор знайшов якусь газету 3-річної давності, де переплутано національність нашого сільського голови з українки на гагаузку, почав звинувачувати її у брехні. А ось інший номер того ж видання, де було подано спростування і написано про гарні справи голови – замовчав. З якою метою це робилося – не зрозуміло. А завершення директорського виступу взагалі всіх обурило. Передаємо дослівно: «Голова не допомагає школі, бо не мала своїх дітей...»
Чи мав право чоловік, який займається вихованням і навчанням дітей, дорікнути отак жінці, котра 25 років відпрацювала у школі, 17 з них – заступником директора з виховної роботи? Можна було б змовчати, але після того публічного виступу директора ми вкотре переконалися, що він не на своєму місці. І що найстрашніше: йому доручено найдорожче – наших дітей.
По-перше, якщо вимагати від когось грошей, треба економити свої. А то що ж це виходить? У 2006 році на території школи копали криницю. Зі слів директора, обійшлася вона у 35 тис. грн. Але чому ж, коли люди копають вдома, вона коштує 3-5, ну, нехай 10 тис. грн. Та за такі гроші дно криниці можна золотом встелити!
По-друге, нехай би директор пояснив, куди діваються шкільні гроші? Де гроші, які батьки здають на ремонти? Скільки вторгували за зняту з школи жерсть? Чому син директора без будь-якої реєстрації збирає по 2 грн. з учнів за користування комп’ютерами? А скільки заробила школа на ксерокопіях, коли люди оформляли документи на повернення вкладів чи субсидії?
Нарешті, чи має пан директор моральне право обіймати посаду? Хіба це педагог, котрий обзиває дітей дебілами і посилає їх лікуватися в «Ющенка»? Нехай би сказав, чому в школі так часто проводяться скорочені уроки? Як кажуть діти: «Нам сказали розходитися по домах, бо летить комета». Насправді ж, наближені до директора учителі пішли в їдальню пити. А чи може учитель одночасно проводити уроки і скуповувати у Миколаївській області корів, а потім продавати їх?
Нас взагалі дивує, як це «трійочник», що заробляв «педагогічний досвід», возячи клієнтів з картоплею в Одесу, став керівником? Невже для цього достатньо мати впливового кума?
І ще. Усе село знає про любовні «шури-мури» директора. Це, звісно, особисте, але ж усе це на очах наших дітей, бо його коханка працює у школі.
Тож чи може людина з такими якостями керувати школою? Сподіваємося почути відповідь від керівників обласного управління освіти».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
