Кожна жінка хоча б раз у житті мріє одягти весільну сукню. Традиційну довгу «з кільцями» чи по-дівчачому коротеньку у стилі «інфанта», цнотливо закриту чи з глибоким декольте...
Наречена Ірина Роменська з Вінниці привернула до себе увагу досить незвичним фасоном в’язаного гачком весільного плаття. Про те, як з’явилося на світ те в’язане диво, розповідає близька подруга Iрини Тетяна Ярущак.
– Це було у 2004-му, – пригадує Тетяна. – Нас було п’ять подруг: відома у Вінниці майстер фотопортрета і рукодільниця Лена Іванова, Олександра Назарова, нині викладач медуніверситету, лікар за фахом Іра Роменська, моя сестра, учителька української мови Світлана Мельник та я. Подруги – нерозлийвода. Усі мали спільне хобі – в’язали гачком. І ось в одному із модних журналів по в’язанню ми побачили весільну сукню із підписом: «А вам слабо вив’язати таку?» Виявляється, редакція того журналу оголосила конкурс. Потрібно було зв’язати весільну сукню і надіслати її фото. Переможцю редакція обіцяла приз – 1000 доларів.
Ми вирішили, що тисяча доларів нам не потрібна. Але наша Ірочка збиралася заміж в Америку. Ми дуже любили її, а тому вирішили зробити їй подарунок: вив’язати весільну сукню. Навіть у багатій Америці не знайдеш такого дива.
Подруги придбали однакові крючки та клубочки ниток «Сніжинка», вив’язали зразок-квадратик – елемент, з яких складалася сукня, і «цех» запрацював.
– Кожна з нас вив’язала по 160 тих квадратиків, – продовжує моя співрозмовниця. – Усі переживали, що ж з того буде. Але Лена Іванова все зібрала в одне ціле, сама дов’язала кофточку «у сіточку» – і вийшла дивовижної краси сукня. Ми відбілили її, накрохмалили, прикрасили шлейф штучними камінчиками... Коли через місяць копіткої роботи Ірочка одягла цю сукню, ми ахнули: королева!
Сьогодні Ірина – щаслива дружина та матір двох діток.
Iнна ЧЕРВІНЧУК
ДО РЕЧI. Сучасна традиція використовувати весільну сукню лише раз у житті виникла відносно недавно – у роки правління королеви Вікторії, яка у 1840 році вийшла заміж за принца Альберта і тим самим змінила уявлення європейців про весільне вбрання. Усі дами з «вищого світу» були в захваті від її білосніжної сукні. Білий колір тоді асоціювався не лише з непорочністю нареченої, а й з багатством. Адже це, на той час екстраординарне вбрання, можна було вдягнути лише раз у житті, а це могла собі дозволити лише заможна дама.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
