«Шановні редакціє та читачі «Подільської радниці»! Публікації про «аморального» директора школи, вразили багатьох, хто їх прочитав. У них не вказувалось ні прізвищ, на назви населеного пункту, де це відбувалось.
Але з копій опублікованого, які розклеювались на стінах будівель та стовпах у центрі нашого села, я зрозумів, що мова йде про мене. Вся брехня, написана у цій «сповіді», обурила не тільки мене, а й працівників школи. Це і змусило дати відповідь на «крокодилячі сльози чесної дружини». Впевнений, що «облити брудом» мене потрібно було не стільки колишній дружині, яка уже більше півтора року проживає з іншим чоловіком «як у Бога за пазухою», скільки владній особі, яка такими методами намагається звести особисті рахунки за політичні погляди з часів виборів 2001 року.
Хочу конкретними фактами з копіями відповідних документів заперечити наклепи, брехню і лицемірство на мою адресу. Дійсно, з 2001 по 2005 рік я проживав з цією жінкою. Тільки пізніше я дізнався про те, що вона використовувала мене як захист від фізичної розправи жінок та чоловіків, з якими мала статеві стосунки на одеських базарах багато років і становила загрозу розпаду декількох сімей. Дізнавшись про те, що я розлучений і проживаю сам, дана особа самостійно приїхала до мого дому, залишивши вдома хворого чоловіка і трьох дітей.
Втікаючи від чоловіка, вона не мала при собі ні особистих речей, ні жодного документа. Тільки пізніше її чоловік подав на розлучення і платив мізерні аліменти на хлопчика, який перейшов жити до нас. Недовго довелося чекати того, щоб вона себе проявила і в сім’ї, і на роботі. Знайшла собі добре забезпеченого коханця, з яким таємно зустрічалася (бо ж звикла до розкішного та розпусного життя), здійснювала значні «махінації» на роботі, перебуваючи на посаді комірника шкільної їдальні. Відчувши небезпеку та притягнення до кримінальної відповідальності, вона швидко втекла не до дітей, не до хворої матері, а до заможного, хоча і набагато старшого коханця.
Перебуваючи на посаді директора школи, мені дійсно доводилось віддавати багато часу, сил та енергії саме роботі. Найбільшу допомогу надавали працівники школи, а особливо заступники директора, тому, мабуть, моїй «колишній» це було не до вподоби, і вона почала звинувачувати у зраді мене спочатку з однією заступницею, потім з іншою, рівняючи всіх по собі. Саме вона дала привід для того, щоб розпалась сім’я заступника директора з навчально-виховної роботи, підбурюючи ревнивого чоловіка, який вимагав або залишити роботу, або розлучитись. Жінка обрала розлучення.
Тепер про звинувачення щодо спільно нажитого майна. Звичайно, у особливому достатку ми не жили та великих цінностей не мали. Але вразило мене те, що, проживаючи з коханцем, «нещасна жінка» таємно викрадала та виносила майно тоді, коли я був на роботі. З жахом довелось спостерігати випадок, коли одного разу прийшов додому і побачив, що відрубані закривавлені голови кролів, гусей та курей валялись по всьому подвір’ї.
Довелось поміняти всі замки. Тільки тоді вона з’явилась з представниками сільської влади для розподілу майна. Віддав їй все, що хотіла, аби тільки залишила у спокої. Претендувала ще й на хату, але намагання були марні, бо житло було придбано мною набагато раніше.
За брехню, підлість та цинізм я прощаю своїй колишній дружині, бо впевнений – самостійно написати цю «сповідь» вона не спроможна. Можливо, пізніше вона зрозуміє, що сама стала жертвою цієї павутини. Хотілось би знати, що ж пообіцяли їй за це сміття, яке вона так легко винесла з хати?»
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
