КУПИВ ЦИГАНСЬКЕ ЗОЛОТО. ЧОТИРНАДЦЯТЬ ГРАМIВ ЗА СТО ГРИВЕНЬ
Того ранку Володимир Iванович встав рано – поспішали з сином на базар у Хмельницький. Небо ледве почало сіріти, як виїхали з гаража. Ще не розвиднілось, коли доїхали до Ксаверівки на Літинській трасі.
– Темно, вогко було, – згадував Володимир Iванович. – I раптом між Ксаверівкою і Лукашівкою бачу – стоїть на шосе шикарна іномарка, капот піднятий, один мужик копирсається в моторі, а другий – солідний такий чоловічина, опасистий, з черевцем і вдягнений гарно – відчайдушно голосує. Спинись, мовляв, спинись!
Шоферська солідарність спрацювала, і вінничани хоч і поспішали, але зупинились, щоб допомогти проїжджим. Яким же було їхнє здивування, коли «голосувальник» виявився сербом, що проїжджав Україною в напрямку західного кордону. Ламаною російською мовою він пояснював, що в їхній машині полетів паливний насос, треба купити новий, а гроші у нього – тільки євро. «Виручи брата-слов’янина, купи у мене перстень золотий, недорого прошу, аби тільки на насос вистачило!» – умовляв він Володимира Iвановича.
У ранкових сутінках батько з сином розглядали блискучий перстень-печатку, масивний, важкий, розрахований на крупний чоловічий палець. Володимир Iванович приміряв – трохи завеликий. «Нічого, тату, бери, його можна зменшити, головне, що проба на місці!» – вмовляв син, якому, видно, сподобалась прикраса. I, врешті, умовив – батько погодився, заплатив сербові 200 грн.
Поїхали далі. Золотий перстень тримався тільки на найтовщому пальці, Володимир Iванович крутив кермо і все поглядав, як він поблискує.
– Тільки на базарі у Хмельницькому я роздивився, що під цим «золотом» мій палець став чорний, – Володимир Iванович гірко розсміявся. – А проба, що шахраї казали «сербська, сербська», виявилась звичайнісінькою підробкою. Як і самі «серби». Пізніше мені люди розповідали, що це цигани так артистично промишляють. От і вийшло, що я циганським артистам за шматочок латуні 200 грн. віддав.
Така ж сумна історія трапилась з мешканцем Могилева-Подільського. Його на трасі спинив циган, натуральний циган, який не видавав себе за іноземця. В його машині нібито скінчився бензин. Спочатку попросив бензину – нема! Тоді, каже, позич грошей на бензин – нема! «Слухай, їхати треба, ну, просто край! Віддаю тобі золотий ланцюжок з шиї, старовинний, у спадок мені дістався, чотирнадцять грам важить – бери всього за сто гривень, тільки щоб бак заправити!» – циган мало не плакав.
Чоловік подивився на ланцюжок, зважив його на долоні – справді, важкий. «Якщо не візьму, дружина мене з’їсть, не простить», – майнула у голові думка, і він якось машинально віддав гроші.
Вдома дружина зра- діла коштовному придбанню, ще й такому недорогому. Але коли вони понесли ланцюжок до місцевого ювеліра, а той, лише глянувши, відразу сказав: «Лом!» – ось тоді, дійсно, жінка «поточила зуби» на чоловікові за даремно викинуті гроші.
...Недавно довелось проїжджати Літинською трасою. I якраз за Ксаверівкою, не доїжджаючи Лукашівки, стояло три іномарки, в одній був піднятий капот. Номери незрозумілі, з латинськими літерами. Огрядний чоловік у червоній сорочці, голосуючи, вибіг аж на зустрічну смугу. «Знову золотого персня продає!» – презирливо кинув наш водій і... старанно об’їхав чорнявого товстуна.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
